Рослини-адаптогени – поміч організму холодної пори

Цьогорічна зима особлива – різкий холод прийшов на зміну теплій, майже весняній погоді, що не на користь метеозалежним людям. А ще ГРВІ, застуди, нежить – ці «зимові» болячки виснажують організм та роблять його чутливим до факторів зовнішнього середовища. От саме в цей час й можуть згодитися адаптогени. Їх застосування дає змогу організмові пристосуватися до таких несприятливих чинників зовнішнього середовища, як холод, спека, іонізуюча радіація, нестача кисню (гіпоксія), велике фізичне навантаження.

– Адаптогени – це природні засоби, які стимулюють захисні сили організму людини, пристосовують його до змін погоди, коливань атмосферного тиску, підвищують стійкість до стресів, фізичну й розумову працездатність, – каже доцент кафедри фармакогнозії з медичною ботанікою ТДМУ Іванна Кернична. – Адаптація організму до змін зовнішнього середовища регулюється роботою нервової, ендокринної та серцево-судинної систем. Основним завданням адаптогенів є врівноважити внутрішній стан організму із зовнішнім середовищем. Вони здатні зміцнити організм, щоб він сам зміг упоратися з захворюванням.

Механізм дії адаптогенів – підвищення загальної неспецифічної опірності організму негативному (шкідливому) впливу факторів біологічної, фізичної та хімічної природи. Препарати вказаної групи створюють стан, завдяки якому організм краще адаптується до змін умов навколишнього середовища. Відбувається активізація синтезу РНК і білків, в результаті чого посилюються відновні процеси.

До загальнотонізуючих речовин належать загалом препарати рослинного походження. Для отримання відповідного ефекту їх необхідно призначати тривало. Загальнотонізуючий ефект рослинних засобів характеризується низькою токсичністю, великою широтою терапевтичної дії. Їхня дія проявляється поступово, покращується самопочуття, підвищується працездатність. Сон, як правило, не порушується. Покращується вуглеводний обмін (зменшується концентрація молочної кислоти в м’язах при інтенсивній праці, зберігаючи резерви глікогену, запобігається виснаження кори наднирників). Підвищується стійкість організму до несприятливих чинників (виснажлива фізична та розумова праця, кисневе голодування, гострі інфекційні процеси).

За словами Іванни Керничної, адаптогени мають чудову здатність регулювати стан центральної нервової системи. За їхньою допомогою можна досягти гальмування основних нервових процесів, а можна, навпаки, посилити їхній прояв. Маленькі дози адаптогенів у разі правильного застосування зумовлюють загальне розслаблення, зниження загальної збудливості. Середні дози спричиняють помірний стимулювальний ефект, створюють відчуття бадьорості, припливу енергії. Надмірно високі дози можуть зумовити перезбудження, появу дратівливості, безсоння, надмірної агресивності. Всі адаптогени мають здатність підвищувати стійкість організму до нестачі кисню. Адаптогени підвищують чутливість клітин організму до власних гормонів і негормональних сполук. Таким чином, регуляція обмінних процесів стає точнішою та швидшою.

У практичній медицині адаптогени застосовують як загальнозміцнювальні та тонізуючі засоби у разі загальної слабкості, частих застуд, під час одужання після важких захворювань, у разі зниженого артеріального тиску, загальної загальмованості й сонливості (у тонізувальних дозах). Адаптогени підвищують стійкість організму до промислових забруднень і вихлопних газів, забезпечують пасивний екологічний захист. Вплив препаратів визначається їхнім хімічним складом і біологічно активними речовинами. До складу яких входять такі специфічні речовини, як глікозиди, флавоноїди, полісахариди, глікопептиди.

До загальнотонізуючих засобів належать препарати женьшеню (Panax ginseng), елеутерококу колючого (Eleuthero-coccus senticosus), лимонника китайського (Schizandra chinensis), левзеї сафлоровидна (Leuzea carthamoides), заманихи високої (Echinopanax elatum), аралії маньчжурської (Aralia mandshurica), родіоли рожевої – золотий корінь (Rodiola rosea), імбиру лікарський (Zingiber officinale). Препарати названих рослин містять сапоніни, вітаміни, глікозиди, ефірні олії, полісахариди, макро- та мікроелементи, що визначає їх неспецифічну стимулюючу дію на організм людини. Подібно діє пантокрин – препарат, отриманий з ріг маралів, зубрів та плямистих оленів.

Лимонник китайський

Визначальна особливість лимоннику в тому, що він найбільшою мірою серед інших адаптогенів посилює процеси збудження в центральній нервовій системі. До того ж збудлива дія лимоннику настільки потужна, що не поступається за силою дії деяким допінговим препаратам. У медицині лимонник використовують для лікування нервової депресії та загальної апатії. Інша особливість лимонника – його здатність підвищувати гостроту зору в разі короткозорості, глаукоми та інших захворювань очей. Поліпшення гостроти зору відбувається завдяки підвищенню чутливості сітківки ока до світлових подразників. Лимонник значно підвищує кислотність шлункового соку, поліпшує засвоєння їжі. Тому його можна використовувати для поліпшення травлення в час інтенсивного набирання м’язової маси. Як розумова, так і фізична працездатність під дією лимонника помітно підвищується. Потужну стимулюючу дію лимонника доцільно використовувати в період, коли потрібна мобілізація всіх ресурсів організму. Приймають лимонник китайський найчастіше у вигляді спиртової настоянки, піґулок, порошку й самого насіння.

Настоянку призначають дорослим внутрішньо за 15-30 хвилин до їжі по 20-25 крапель 1-3 рази на добу. Курс лікування – 20-25 днів. За необхідності можна провести повторні курси лікування.

Левзея сафлоровидна (маралів корінь)

Левзея сприяє нарощуванню м’язової маси. Це дуже важливо для спортсменів й людей важкої фізичної праці. Здатність левзеї активізувати синтез білка сприятливо позначається на стані печінки, яку називають найбільшою хімічною лабораторією організму. За тривалого прийому левзеї поліпшується склад крові: збільшується кількість лейкоцитів та еритроцитів, підвищується вміст гемоглобіну. Левзея також чинить м’яку судинорозширювальну дію, тому відбувається збільшення просвіту судинного русла й збільшується потужність серцевого м’яза (частота серцевих скорочень при цьому зменшується).

Форма випуску препарату: спиртовий екстракт. Її прийом мало відрізняється від прийому інших адаптогенів – по 20-30 крапель, 1-2 рази на день, за 30 хвилин до прийому їжі.

Елеутерокок колючий

Елеутерозиди мають здатність збільшувати проникність клітинних мембран для глюкози. Цим зумовлено деяку цукрознижувальну дію елеутерококу. Помітно посилюється також окиснення жирних кислот. Заслуговує на увагу здатність елеутерококу поліпшувати кольоровий зір, дещо підвищується й гострота зору. Елеутерокок вважається препаратом, який поліпшує терморегуляцію завдяки інтенсивнішому окисненню глюкози та жирних кислот. Це дає можливість використовувати елеутерокок для профілактики застудних захворювань.

Екстракт елеутерококу застосовують у першій половині дня, один раз по 10-15 крапель. Тривалість курсу – щонайбільше місяць, перерва між курсами – не менше, ніж два тижні. Необхідно звернути увагу на те, що застосування тривалий час великих доз (25-40 крапель) екстракту, може призвести до стрибка артеріального тиску.

Женьшень

Біологічно активні речовини, що містяться у коренях женьшеню (тритерпенові глікозиди (панаксозиди), пектини, сапоніни, ефірні олії, вітаміни (С, В1, В2), мікроелементи), посилюють процеси збудження у центральній нервовій системі, покращують рефлекторну діяльність, активізують обмін речовин, підвищують працездатність. Ефект препарату залежить від дози: у малих дозах спостерігається посилення збудження та зниження гальмівних процесів, у великих – посилення останніх.

Форма випуску: спиртова настоянка кореня женьшеню у флаконах по 10-30 мл.

Настоянку приймають за 30-40 хвилин до їди. Дорослим рекомендують приймати по 15-20 крапель настоянки, двічі на добу, у першій половині дня, протягом 30-40 днів. За необхідності через 2-3 тижні допускається проведення повторного курсу лікування препаратом.

Родіола рожева (золотий корінь)

Серед інших адаптогенів родіола вирізняється тим, що вона чинить потужний вплив на поперечно-посмуговану м’язову тканину, а також на м’яз серця. Навіть після одноразового прийому родіоли збільшуються м’язова сила та витривалість. Підвищується також скорочувальна здатність серцевого м’яза.

Родіола рожева спричиняє виразну активізацію біоенергетики клітин. Збільшуються розміри мітохондрій, зростає їхня здатність утилізувати вуглеводи, жирні кислоти, молочну кислоту. Зростає вміст глікогену в м’язах і печінці. Одночасно з посиленням процесу м’язового скорочення розслаблення м’яза також стає активнішим, тож м’язова працездатність відновлюється швидше. За силою свого загальнозміцнювального та тонізуючого впливу родіола є чи не найпотужнішим адаптогеном.

Форма випуску: спиртовий екстракт кореня у флаконах по 30 мл.

Приймають екстракт внутрішньо по 5-10 крапель 2-3 рази на день за 10 хвилин до їди. При астенії, у психіатричній практиці призначають спочатку 10 крапель двічі-тричі на день, поступово підвищуючи дозу до 30-40 крапель на прийом. Тривалість лікування 1-2 місяці.

Аралія маньчжурська

Настоянка з аралії стимулює центральну нервову систему, запропонована в клініці при початкових стадіях атеросклерозу, фізичній та розумовій перевтомі, має гонадотропний і деякий кардіотонічний ефекти.

Форма випуску аралії: спиртова настоянка кореня аралії у флаконах по 50 мл. Приймають аралію двічі-тричі на день по 20-30 крапель.

Лілія ЛУКАШ