Рената Вибирана: «Кожен пацієнт є унікальним, тому одна й та ж недуга може проявлятися по-різному»

На шпальтах нашої газети започатковуємо нову рубрику, де розповідатимемо про найцікавіші випадки, які трапляються в практиці наших лікарів. Особливі, незвичні, кумедні трагічні, їх у кожного лікаря за роки практики – чимало. Сьогодні з нами ділиться історіями недуг своїх пацієнтів лікарка-гематологиня Рената Вибирана. Відразу зазначу: в жодному випадку не називаємо особистих даних пацієнтів, а лише перебіг хвороби.

Випадок перший

– Для початку хочу зауважити, що кожен пацієнт є унікальним, тому одна й та ж недуга може проявлятися по-різному. Шлях, коли хворий потрапляє до гематологічного відділення, почасти непростий та пролягає через лікарів різних галузей, бо хвороби вміють дуже добре маскуватися. Два роки тому до мене за допомогою звернувся 47-річний чоловік. Початок його захворювання розвивався так: турбував біль у попереку. З цим він звернувся до невропатолога. Лікар діагностував у нього остеохондроз і призначив лікування. Місяць терапії не покращив його стан, тож довелося робити комп’ютерну томографію. Під час цієї діагностики в нього виявили збільшені лімфатичні вузли й скерували до онкоцентру, а звідти – до нашого відділення. У нього виявили лімфолейкоз. Окрім того, в чоловіка діагностували вірусний гепатит С. Тут постало питання: що лікувати передусім? Хворий потребував хіміотерапії, але гепатит і так уразив печінку, цей метод був небезпечним. Відтак скерували його до імунолога. Хворому призначили відповідний курс лікування. Гепатит вдалося здолати. Проте в чоловіка піднялася висока температура, з’явилися ломота й сильний біль у м’язах. Він настільки себе погано почував, що вже почав прощатися з рідними та просив привести до нього священника. Гастроентеролог запевняв, що такий стан не міг спричинити курс лікування, бо препарати сучасні, безпечні й не дають такої побічної дії. Тому продовжували досліджувати причину температури. Призначили аналізи на виявлення вірусних інфекцій, але тут все було «чисто». Після того з’ясували, що причина такого стану в лімфололейкозі. Коли розпочали інтенсивне лікування, чоловікові стало набагато краще. Зараз недуга в ремісії й пацієнт почуває себе, як він каже, здоровим.

Випадок другий

– Не можу не розповісти про ще одну свою пацієнтку. Захворювання крові вміє добряче маскуватися. Отож жінка звернулася за допомогою до сімейного лікаря. Їй виставили діагноз пневмонія та призначили курс лікування. Втім, після його закінчення не було ефекту. Пацієнтка й надалі почувалася погано, кашляла, мала підвищену температуру. Контрольна флюорографія – без позитивної динаміки. Лікування продовжили до 20 днів і ніхто не призначив аналіз крові. Чому так? Досі не можу збагнути. Це перше, що потрібно було зробити. Відтак через чотири місяці жінка потрапляє до нашого відділення у важкому стані й у неї діагностуємо хронічний мієлолейкоз. Нам вдалося стабілізувати її стан, призначивши таргетну терапію, це найкраще наразі лікування. Пацієнтка в ремісії.

Випадок третій

– Не всі, на жаль, хворі, після поставленого діагнозу підтримують традиційні методи лікування, а звертаються до народної медицини. Не кажу, що фітотерапія – це погано, навпаки, вона може бути додатковим методом лікування. Пригадую, один пацієнт мав гострий лейкоз. Чоловік категорично відмовився від хіміотерапії й інших традиційних препаратів. Сам же звернувся до фітотерапевта й таким чином намагався подолати недугу. Однак, на жаль, це не дало бажаного результату. Чоловік помер. Звісно гострий лейкоз – важка недуга, не завжди долаємо її. Але нині, лише застосовуючи хіміопрепарати, можна досягнути успіхів у боротьбі з лейкозами.

Випадок четвертий

– Події п’ятирічної давності. До хірургів звернулася жінка з інтенсивними болями в животі та відсутністю стільця. «Хронічна товстокишкова непрохідність» – такий діагноз поставили пацієнтці хірурги. Коли ж отримали результат загального аналізу крові, призначили консультацію гематолога. Після специфічних гематологічних дообстежень недужій діагностували хронічний лімфолейкоз. Ураження кишківника було обумовлене цим захворюванням. Ми призначили імунохіміотерапію. Через пів року пацієнтка пройшла комп’ютерну томографію. Були приємно вражені, що печінка та селезінка зменшилися до нормальних розмірів, інфільтрація кишкової стінки не проглядалася з відновленням прохідності. Ми призначили їй підтримувальну терапію. Пацієнтка донині має задовільний стан і нормальні показники загального аналізу крові.

Випадок п’ятий

– П’ятниця, закінчення робочого дня, приходить до мене молода дуже бліда жінка. Але не сама, з родичами, всі в паніці, бо за місцем її проживання лікарі сказали, що ситуація критична й вона потребує термінового переливання крові. Коли я ретельно оглянула її, зрозуміла, що це насправді хронічна анемія, яка вимагає препаратів, що містять залізо, але аж ніяк не переливання крові. Трапляється, що в пацієнтів виявляємо B12-дефіцитну анемію. Тобто, коли вітамін B12 просто не засвоюється в організмі. Таким хворим треба пожиттєво раз на місяць вводити ін’єкції вітаміну В12. Насамкінець хочу зазначити: якщо трапляються будь-які зміни в аналізах крові, слід обов’язково проконсультуватися у фахового гематолога. Трапляється, що людина здає аналізи, вони в нормі, а через деякий час може зробити повторний і там уже рівень лейкоцитів «зашкалює», блискавично розвивається недуга. Але такі випадки рідкісні, бувають у пацієнтів з гострими лейкозами. В мене були такі недужі, тож знаю це не з підручників. Загалом хвороби крові можуть бути дуже підступними.

Довідково

Рената Вибирана, гематологиня, лікарка вищої категорії. З 2017 року експерт з питань гематології управління охорони здоров’я Тернопільської облдержадміністрації.

Народилася 1 травня 1975 року в Тернополі. 1992 року закінчила ТЗСШ №14, а 1998-го – Тернопільську медичну академію ім. Івана Горбачевського (нині – національний університет).

З 1999 року й донині працює в гематологічному відділенні Тернопільської університетської лікарні, лікарка вищої категорії.

Мар’яна СУСІДКО