Професор Володимир Бігуняк: «Праця гарантує успіх»

Засновник тернопільської школи комбустіології, професор кафедри хірургії ННІ післядипломної освіти ТДМУ Володимир Васильович Бігуняк відзначає свій 75-ий день народження. Аби уявити масштаб цієї непересічної для вітчизняної охорони здоров’я особистості та її внесок у розвиток наукової думки, варто згадати його унікальні винаходи. Це – нові вироби медичного призначення, що використовують нині в лікувальних закладах країни у хірургічній, реабілітаційній, офтальмологічній, стоматологічній практиці. Усі вони внесені до Державного реєстру медичних засобів України й дозволені до застосування.

Професор Володимир Бігуняк не лише розробив методики виготовлення медичних продуктів нової якості, але й організував у ТДМУ «Інститут біомедичних технологій». З 1995 року налагоджене виробництво та постачання виробів медичного призначення в лікувальні заклади України. ТОВ «Інститут біомедичних технологій», який очолює Володимир Васильович, – єдиний виробник ліофілізованих ксеногенних (тваринних) тканин в Україні. Щороку тут виготовляють понад мільйон квадратних сантиметрів ксенотрансплантатів, створено єдиний в країні банк ліофілізованої шкіри. Десятки тисяч хворих з усієї України рятує ксеношкіра тернопільського винахідника.

Від ідеї – до практичного застосування

За п’ятдесят років наполегливої праці талановитий вчений не лише зумів примножити успіхи вітчизняної комбустіології, він значно розширив обрії наукових пошуків в інших галузях медицини. І нині в медичних закладах України з успіхом використовують ноу-хау професора Володимира Бігуняка – силіконові пластини для профілактики та лікування післяопікових рубців, кератоксеноімплантати, так звані біологічні замінники рогівки, в офтальмологічній практиці для проведення кератопластики. Дієтичні добавки у формі капсул, що містять природні компоненти пептидів, амінокислот, макро- та мікроелементів, нуклеотидів, факторів росту. Один з останніх винаходів – кріоліофілізовані ксеномембрани по праву оцінили стоматологи, використовуючи їх у лікуванні рецесій ясен, дентальній імплантації тощо.

Але і це ще не всі досягнення професора, бо він розширює діапазон своїх творчих пошуків у нових дослідженнях, наукових експериментах, винаходах. Це і є повсякденне життя Володимира Васильовича, в якому так мало місця для відпочинку, але так багато щедрості, теплоти та турботи про пацієнтів, які вдячні йому за своє «друге народження».

Сьогодні – Володимир Васильович завітав до нашої рубрики «Вітальня» і ми розпитали про його шлях у нелегку медичну царину, секрети наукових успіхів, а він детально розповів про найважливішу справу свого життя.

– Ще майже двадцять років тому вижити обпеченим людям з ураженнями 30-40 відсотків поверхні тіла не було шансів. І нині в Україні це найпоширеніші травми. Різниця лише в тому, що зараз таких хворих повертають до життя завдяки вашій методиці. Як ви прокладали шлях у комбустіологію?

Президент України Леонід КУЧМА вручає диплом лауреата Державної премії України в галузі науки та техніки професору Володимирові БІГУНЯКУ за розробку та впровадження нових методів діагностики й раннього хірургічного лікування глибоких опіків та їх наслідків (м. Київ, січень 2003 р.)

– Усе почалося 1976 року. В першій Тернопільській міській лікарні швидкої допомоги якраз відкрили опікове відділення, очолити яке доручили мені, тоді ще молодому практикуючому травматологу, кандидату медичних наук. Це були ті часи, коли в місті та й області працювали підприємства, заводи, фабрики й доволі часто до нас у відділення доправляли постраждалих з важкими виробничими травмами. Не менше було також побутового травмування. Більшість районів ще не газифікували, а помешкання опалювалися вугіллям і дровами. Відтак багато постраждалих потрапляли до нас з побутовими опіками, бо вдома запасалися резервуарами з бензином, які згодом часто вибухали, а люди отримували ураження шкіри. Пригадую, у відділенні тоді перебувало загалом 40-50 хворих з термічними опіками, часто поширеними та глибокими. Особливо важко давалося лікування дітей, бо спостерігати нестерпні дитячі муки було не в силі. Щоденні цілодобові довенні переливання, боротьба з токсемією, парезом кишківника, відсутність дитячої реанімації у лікарні, дихальної апаратури для дітей – усе це ускладнювали й так не простий лікувальний процес. Зрозуміло, що методики лікування обпечених пацієнтів у той час відрізнялися від сучасних. В Україні взагалі не існувало ефективних методик лікування як глибоких, так і поверхневих опіків. Але завдяки тодішньому головному комбустіологу України, професору Миколі Повстяному, який перейнявся створенням опікових відділень в усіх обласних центрах країни, стратегії лікування в комбустіології поступово почали змінюватися. Варто зауважити, що активну участь у вивченні питань лікування термічної травми взяли фахівці опікового відділення лікарні й науковці кафедр загальної хірургії, гістології, біохімії тоді ще Тернопільського медичного інституту. Під час досліджень з’ясували, що саме опікова рана і є пусковим механізмом розвитку всіх патологічних змін в організмі хворого. Саме з рани генеруються больові сигнали, через уражену поверхню тіла втрачається вода, білки, електроліти. Ранева поверхня є джерелом інфекції, а токсини, що надходять з неї у кров, призводять до порушення діяльності всіх органів і систем. У процесі вивчення науковцями України питань перебігу опікової хвороби у важких хворих було з’ясовано, що опіковий некроз на глибоких опікових ранах є джерелом ендогенної інтоксикації та вхідними воротами інфекції. Отож саме проти нього має бути спрямована тактика лікування опечених, яка полягала в ранньому видаленні змертвілих тканин (некректомія) вже у перші дні після травми з подальшим закриттям рани шкірою хворого або її замінниками. Варто зазначити, що до 1995 року використання методики ранньої некректомії в Україні не проводили взагалі через відсутність якісного біологічного покриття, не було й створено умов для його зберігання. Відтак виникла гостра необхідність у виготовленні ефективних замінників шкіри. Можливість їх виготовлення та використання стали детально вивчати в нашому університеті, проводили експериментальні та клінічні дослідження можливостей застосування ксеногенної шкіри свині. І наші пошуки увінчалися успіхом – результатом стало винайдення унікальної технології виготовлення замінника зі свинячої шкіри, адже давно відомо, що на клітинному рівні вона найбільше відповідає людській.

– Як втілювали цю ідею в життя?

Професор Володимир БІГУНЯК (другий праворуч) на зустрічі з губернатором штату Південна Кароліна (США) Марком СЕНФОРДОМ (третій ліворуч) (2005 р.)

– Свої доклінічні експериментальні та лабораторні дослідження проводили у віварії та на кафедрі гістології Тернопільського медичного університету. Клінічну ж апробацію здійснювали в опіковому відділенні лікарні. Ефективність використання шкіри свині, законсервованої при температурі – 196 °С, була доведена, а всі дослідження завершилися успішним захистом моєї докторської дисертації «Використання кріоконсервованих ауто- і ксенодермотрансплантатів при лікуванні хворих з поверхневими та глибокими опіками». Але постала інша проблема – транспортування кріоконсервованих тканин у резервуарах з рідким азотом в інші регіони, особливо віддалені, що було, по суті, неможливим. Отож мали знайти новий спосіб ефективного консервування біологічних тканин. Так розпочалися пошуки нових методів лабораторних, експериментальних, клінічних досліджень. Здійснити це завдання нам вдалося, коли 1995 року на базі Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського було створено ТОВ «Інститут біомедичних технологій», який я очолив. Відтоді щороку виготовляємо понад мільйон квадратних сантиметрів ксеношкіри, створили банк ліофілізованої ксеношкіри. Такі виробничі потужності дають можливість вчасно забезпечувати всі опікові центри України та лікувальні заклади держави навіть в екстрених випадках, як-ось, приміром, під час аварії на шахті в Донецькій області. Особливість нашої технології в тому, що ксеноімплантати не тільки добре приживаються на ранах, а й не містять будь-яких токсинів чи алергенів. Технологія їх виготовлення полягає у тому, що свіжозрізаний поверхневий шар свинячої шкіри завтовшки 2-3 мм, обробленої в спеціальних розчинах, спочатку консервують у рідкому азоті, а потім ліофілізують за низького тиску та дуже низької температури. Згодом ксеноімплантати проходять спеціальний технологічний контроль і стерилізацію радіаційним методом, їх упаковують у герметичну упаковку. Розфасовані в пакети, вони готові до транспортування та використання у медичній практиці. Ліофілізовані ксенодермоімплантати площею 100-200-250-300 см2, товщиною 0,3-0,4 мм уже багато років використовують в опікових відділеннях України як замінники шкіри в лікуванні опікових (І-ІІАБ-ІІІ ст.), донорських і скальпованих ран, трофічних виразок. Ці імплантати можуть зберігатися у холодильнику при температурі від +2 до +4 градусів упродовж трьох років. Вони легкі, вага одного упакування становить 70-120 г. Транспортують протягом 1-2 діб будь-якої пори року, до того ж їх лікувальні властивості не порушуються.

– Пацієнти, які зазнали опіків, особливо, з великою площею ураження, кажуть, що вони пізнали муки пекла на землі.

– Так, це нестерпний біль, але біда ще й у тому, що вражаються також внутрішні органи, а людина, якщо й врятується, то може на все життя стати інвалідом. Після закриття опікових ран ліофілізованими ксенодермоімплантатами хворі позбавляються цих неймовірних страждань, нестерпного болю під час перев’язувань, немає необхідності проводити щоденні перев’язування під наркозом. Накладена на опікові рани, така шкіра запобігає інфікуванню та втраті води, білків, електролітів. Окрім цього, пересаджена ксеношкіра не лише пришвидшує загоєння, а й позитивно впливає на весь організм, адже містить велику кількість амінокислот, мікроелементів, факторів росту та інших корисних компонентів. Особливо ефективні ксеноімплантати при поверхневих опіках І-ІІА ступенів. Після шпиталізації потерпілого з поверхневими опіками в стаціонар і стабілізації гемодинаміки у чистій перев’язувальній або операційній під наркозом проводять туалет ран і закривають їх ліофілізованими ксенодермоімплантатами. Епітелізація ран під ліофілізованими ксенодермоімплантатами проходить за 10-12 діб. Цей метод лікування має не лише виражений клінічний, але й економічний ефект – витрати на закупівлю ліофілізованих ксенодермоімплантатів менші, ніж на закупівлю мазей, бинтів, розчинів, медикаментів для наркозу. До того ж немає потреби проводити щоденні болючі перев’язування, ксеношкіра сприяє швидшому загоєнню ран, відсутності нагноєння, перебігу опікової хвороби без втрати білків, води та електролітів.

Володимир БІГУНЯК – студент 5 курсу Тернопільського медичного інституту (1965 р.)

«Для пацієнтів з глибокими опіками та значним ураженням шкіри єдиним шансом вижити є ксеношкіра»

– Проте найбільшою складністю залишалося лікування хворих з поширеними глибокими опіками…

– Кінцевою метою місцевого лікування глибоких опіків є оперативне відновлення втраченого шкірного покриву. Засадам превентивної хірургії найповніше відповідають ранні хірургічні втручання. При цьому одноетапно тангенціально або надфасціально видаляють некротичні тканини на площі до 10-15% поверхні тіла. Утворені рани тимчасово закриваємо ліофілізованими ксенодермоімплантатами, які через 2-3 дні знімаємо, проводимо додаткову некректомію. Рани закриваємо власною шкірою пацієнта, забір якої проводять з необпечених ділянок. Якщо ж у хворого великі за площею рани, то це вимагає повторних операцій через 2-3 доби після першої аутопластики. Застосування ліофілізованих ксеноімплантатів дозволяє збільшити площу одноетапного висічення некротичних тканин, зменшити травматичність втручань, виявити ділянки неповного видалення змертвілих тканин, створює умови для швидшої компенсації післяопераційних порушень гомеостазу. Додаткове видалення нежиттєздатних тканин сприяє кращому приживленню аутодермотрансплантатів. Використання ранньої некректомії з ксенодермопластикою запобігає прогресуючій інтоксикації з вогнища ураження й розвитку інфекції в ранах, зменшує можливість подальшого розвитку опікової хвороби та призводить до відновлення шкірного покриву в найкоротший термін. Під час аутодермопластики рани, що залишаються ще не закриті аутодермотрансплантатами, донорські рани та перфоровані клапті аутошкіри закривають ліофілізованими ксенодермоімплантатами. Хочу зауважити, що комбустіологи України стверджують, що поверхневі опіки, закриті ксенотрансплантатами, гояться набагато швидше, а для пацієнтів з глибокими опіками й значним ураженням шкіри – використання ксеношкіри є єдиним шансом вижити. Загалом впровадження в клінічну практику ліофілізованих ксенодермоімплантатів дозволило зменшити перебування в стаціонарі опікових хворих на 18-20 діб, а смертність важких опікових хворих знизити на 30 відсотків. З початком бойових дій на Сході України ліофілізовані ксенодермоімплантати широко використовують у госпіталях та інших лікувальних закладах України для лікування поранених бійців АТО як з опіками, так і ранами після поранень.

– Ще один ваш винахід – силіконові пластини, які особливо ефективні в лікуванні рубців, рубцевих масивів з деформаціями, контрактур, що, як правило, супроводжуються неприємними, а то й болючими відчуттями.

– Проблема профілактики та лікування рубців залишається актуальною й зараз. Незважаючи на велику кількість методів, їх загальна результативність є незадовільною. Рубці й справді супроводжуються неприємними клінічними симптомами, як-от: гіперемією, болем, шелушінням, утворенням виразок, свербежем і психологічними проблемами пацієнтів. Особливо часто рубці виникають у хворих, які перенесли опіки.

Зважаючи на те, що в Україні не виробляли силіконові пластини, 2004 року в «Інституті біомедичних технологій» ми розробили методику їх виготовлення та використання. На думку вітчизняних і зарубіжних клініцистів, найефективнішим неінвазивним методом профілактики та терапії надлишкового й патологічного рубцювання є терапія силіконовими пластинами. Водонепроникні, проте проникні для повітря. Адже мають специфічну структуру матеріалу, гнучкі, легко адаптовані до нерівної бугруватої поверхні, силіконові пластини стали методом вибору багатьох спеціалістів через поєднання їх високої ефективності, зручності застосування та безпеки для пацієнта. Основний механізм дії силіконових пластин на рубець полягає в затримці молекул води в сполучній тканині рубця, що знижує його щільність і змінює енергію поверхні натягу, а це призводить до розміщення колагенових волокон паралельно до поверхні шкіри, як у здорових ділянках. Ці зміни запобігають росту патологічної рубцевої тканини при ранньому їх використанні та сприяють як зменшенню розмірів рубця, так і підвищенню його еластичності на стадіях формування. Наукові дослідження підтвердили постійний характер змін у рубцях під дією силікону, що забезпечує профілактику виникнення рецидивів. Відтак з 2006 року в лікувальних закладах України для профілактики та лікування рубців використовують силіконові пластини виробництва ТОВ «Інститут біомедичих технологій». Показами для їх використання є й епітелізовані опікові, скальповані та операційні рани, гіпертрофічні й келоїдні рубці на ранніх стадіях формування.

Професор Володимир БІГУНЯК демонструє вироби медичного призначення, що виготовлені у ТОВ «Інститут біомедичних технологій», та свідоцтва про їх державну реєстрацію (2012 р.)

Біологічний замінник рогівки повертає недужим зір

– Що стало поштовхом до втілення ідеї створення кератоксеноімплантатів і чи мають попит вони в офтальмологічній практиці?

– Пересадка рогівки ока давно відома як найпоширеніша трансплантаційна технологія, проте труднощі в її реалізації становлять сутність наукової та практичної проблеми сучасної офтальмології. Це – і забезпечення повноцінним високоякісним донорським матеріалом, й імунологічна несумісність тканин імплантата та організму хворого тощо. Особливо гостро проблема дефіциту донорського матеріалу постала в сучасних умовах – на тлі різкого збільшення дорожньо-транспортного, промислового та побутового травматизму, порушення екологічного балансу в біосфері, проблемних питань правового забезпечення під час отримання алогенного матеріалу для кератопластики, відсутності банку трупної рогівки в Україні. Враховуючи наш досвід у питаннях консервування ксеногенних тканин і досвід працівників кафедри офтальмології, гістології, біохімії та у співпраці з фахівцями науково-дослідного інституту очних хвороб і тканинної терапії імені В.П. Філатова НАМН України провели досліди на тваринах у віварії Тернопільського медуніверситету, досконально вивчивши можливості використання свіжої, кріоконсервованої та ліофілізованої рогівки свині при травмах і запальних захворюваннях очей, успішно пройшли також клінічні випробування. Після отримання свідоцтва про державну реєстрацію налагодили виробництво ліофілізованих кератоксеноімплантатів. Кріоліофілізовані кератоксеноімплантати нині широко застосовують в офтальмологічних клініках багатьох міст України. Приміром, в офтальмологічному відділенні Тернопільської університетської лікарні за новою технологією провели оперативні втручання понад 40 хворим з травмами та запальними захворюваннями рогівки. У такий спосіб ми частково змогли розв’язати проблему дефіциту донорського матеріалу в офтальмології, не порушуючи закону та етичних норм. Створено біологічний замінник рогівки.

Професор Володимир БІГУНЯК (ліворуч) демонструє вироби медичного призначення в опіковому центрі Південної Кароліни (США). У центрі фото – директор опікового центру, праворуч – ректор ТДМУ, член-кореспондент АМН України, професор Леонід КОВАЛЬЧУК (2005 р.)

– Ваші дослідження та наукові доробки не оминули й таку сферу медицини, як стоматологія…

– І справді, останніми роками ми провели певні дослідження щодо можливостей використання ксеногенних тканин у стоматологічній практиці. І ось що з’ясували: ксеноімплантати дерми, перикарда, очеревини та інших органів, які виготовлені за технологією кріоконсервування, ліофілізації, можна використовувати як пластичний матеріал для тимчасового закриття ранових дефектів шкіри, слизових оболонок, ізолюючих мембран, що імплантуються людині, заміщення дефектів тканин та їх укріплення. Вже проведені доклінічні та клінічні дослідження. Експериментально на свинях ми вивчили терміни розсмоктування ксеногенних тканин: дермального шару шкіри, очеревини, перикарда за підшкірного, підфасціального та підм’язевого введення ксеноімплантата залежно від його товщини. Досліджено також амінокислотний, мікроелементний склад, наявність біологічно активних речовин (факторів росту) в кріоліофілізованих ксенотканинах. Уміст мікроелементів, амінокислот та чинників росту у кріоліофілізованому ксеноімплантаті створюють умови високого пластичного, метаболічного та окисно-відновного потенціалу й можуть бути використані для корекції тканинної регенерації в стоматології. Ксеносубстрат можна застосовувати як мембрану при відновленні ясен, дентальній імплантації та інших втручаннях за методикою направленої тканинної регенерації. Хочу зауважити, що перевагами мембран з дерми, перикарду чи очеревини є зручність в їх використанні, швидке загоєння рани, природний біомеханічний вплив.

– Над чим працюєте зараз та які плани на перспективу?

Диплом почесного громадянина Тернополя, якого удостоївся професор Володимир Бігуняк (2003 р.)

– Освоюємо нові ксенотканини – перикард, очеревину, які мають свої особливості для лікування ран. Також проводимо дослідження ліофілізованих ксеногенних тканин печінки, селезінки, серця, дерми, хрящів для використання їх як біологічних добавок і лікарських засобів.

Як відомо, останніми роками чималу зацікавленість викликають органопрепарати, які виготовлені з органів і тканин тварин та їх ембріонів. Це – тканини, клітини, екстракти, гідролізати, фільтрати та ультрафільтрати. Важливою особливістю органопрепаратів, що суттєво відрізняє їх від інших засобів, є ефект гомологічності, тобто фармакологічний вплив на гомологічні органи або тканини. Цікаво, що фармакологічний ефект від органопрепаратів проявляється саме в тих органах і тканинах, з яких цей препарат був отриманий. Органопрепарати поповнюють дефіцит клітинних біомолекул, усувають на клітинному рівні розмаїті «клітинні дефекти». Завдяки ефекту органотропності покращуються процеси фізіологічної регенерації у певних органах хворої людини. Це призводить до фізіологічного оновлення органів і тканин, відновлення втрачених функцій. Органопрепарати отримані від тварин, чинять оздоровлювальну дію на організм – омолоджують клітини, підвищують їхню стійкість до гіпоксії, дії токсинів та інших шкідливих факторів, позитивно впливають на обмінні процеси. До того ж збільшують ефект засвоєння тканинами поживних речовин і виведення продуктів метаболізму, оптимізують процеси відновлення органу і тканин загалом. Ми розробили технологію виготовлення подрібненого субстрату кріоліофілізованої шкіри свині, вивчивши його фізико-хімічні, біохімічні та біофізичні властивості. Провели експериментальне та клінічне дослідження ефективності при ентеральному застосуванні порошку ксеношкіри, як дієтичної добавки у комплексній терапії низки захворювань. У процесі експериментальних і клінічних досліджень встановили високу ефективність дієтичної добавки з кріоліофілізованої подрібненої шкіри свині за різноманітних захворювань. Це можна пояснити тим, що вона містить широкий спектр біологічно активних сполук, зокрема, амінокислот і мікроелементів, жирних кислот, факторів росту, низькомолекулярних пептидів, які необхідні для спрямованої корекції патологічних змін в організмі хворого. Щодо інших перспективних напрямків, то плануємо зайнятися також дослідженнями кісткової тканини. Цікаві дослідження можливостей використання ксеногенної кісткової тканини в ортопедії та травматології. В опікових відділеннях Вінниці, Львова проводять дослідження щодо використання кріоліофілізованої очеревини та перикарду в лікуванні ран різного ґенезу. Наукова думка розвивається, світ медицини не стоїть на місці.

До 100 кращих товарів України (2003 р.) увійшли ліофілізовані ксенодермоімплантати, які розробив і виготовив професор Володимир Бігуняк

10 червня професор Володимир Васильович Бігуняк відзначатиме свій день народження. Привітають ювіляра родина, друзі, співробітники. Колектив редакції «Медичної академії» приєднується до усіх побажань та зичить доброго здоров’я, гарного настрою, здійснення задумів і мрій. Щастя та добробуту вам у родинному колі, успіхів, процвітання на професійній ниві! Щоб Господня ласка зігрівала Вас та дарувала радість і благодать у душі!

Хай доля принесе іще сповна

І радості, й наснаги, і здоров’я,

Нехай завжди в душі цвіте весна

І серце зігрівається любов’ю!

Досьє «МА»

Володимир Васильович Бігуняк народився 10 червня 1943 року в селі Баниця (нині – Польща). Закінчив Тернопільський державний медичний інститут (1966 р., тепер – Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського). Працював у Бучацькій районній лікарні, з 1970 р. – у Тернопільській міській лікарні № 1. 1976 року очолив обласний опіковий відділ. Уже 25 років працює у ТДМУ. Пройшов тут трудовий шлях від асистента до професора: спочатку кафедри травматології та ортопедії, пізніше – кафедри загальної хірургії, кафедри хірургії ННІ післядипломної освіти, очільника курсу комбустіології та пластичної хірургії, проректора з лікувальної роботи.

Автор понад 150 наукових і методичних публікацій, володар 56 авторських свідоцтв і патентів на винаходи. Директор ТОВ «Інститут біомедичних технологій».

За створення банку ліофілізованих замінників шкіри, розробку, впровадження нових методів діагностики та раннього лікування хворих з глибокими опіками разом з групою комбустіологів України був удостоєний Державної премії України в галузі науки і техніки.

Заслужений діяч науки і техніки України. Удостоєний звання «Галицького лицаря» Тернопільщини та Галичини. Почесний громадянин міста Тернопіль. 2017 року нагороджений орденом «За спасіння життя» імені професора Л.Я Ковальчука. Переможець міського конкурсу імені В. Лучаківського в номінації «Майбутнє створюється сьогодні» (2012 р.) . 2016 року нагороджений медаллю «За вірність клятві лікаря України». За значний внесок у розвиток Тернопільської області переможець в номінації «Персона року №1», (2012 р.) Двічі обирався депутатом Тернопільської міської ради.

Лариса ЛУКАЩУК

Поділитися...
Share on Facebook
Facebook
Share on Google+
Google+
Tweet about this on Twitter
Twitter
Share on LinkedIn
Linkedin