Поринь у себе

Поринь у себе, як осіннє джерело,

Що вистигає дзеркалом студенним,

Забудь і змий усе, що відбулось,

Торкнися дна душі

Не скалічілим, не злиденним,

А воскреслим духом.

І виринай…

За небокрай,

Мов наполохані думки,

Летять птахи.

Ти не дрімай –

Полиш страхи…

Скорботна пісня журавлів

Зависла в мареві. І гнів

Обсохне й обпаде, як гріх торішній,

На цій землі ти все ж не лишній,

Якщо таки живеш…

Ігор ГАВРИЩАК,

доцент ТНМУ