Позбутися кили міжхребцевого диска допоможе малоінвазивна операція

Сергій ГАРІЯН – завідувач ортопедичного відділення Тернопільської університетської лікарні

Кількість пацієнтів, які звертаються до ортопедів-травматологів з болем у спині, невпинно зростає. Не виняток – Тернопільщина. Але найприкріше у цій ситуації те, що недуги опорно-рухового апарата атакують молодих людей, позбавляють їх активного життя, роботи, деякі навіть стають інвалідами. Часто причиною сильного болю в спині є кила міжхребцевого диска. Людям доводиться приймати сильні знеболюючі та нестероїдні протизапальні препарати, біль може тривати роками й тоді єдиний вихід із ситуації – оперативне втручання. Вже майже рік фахівці Тернопільської університетської лікарні практикують новий метод – ендоскопічну трансфорамінальну мікродискетомію, тобто видалення кили за допомогою ендоскопа та спеціальних інструментів. Розріз шкіри за цього втручання не сягає навіть одного сантиметра. Як проводять таке оперативне втручання, що призводить до радикальних дій і як запобігти захворюванню, з’ясовували в завідувача ортопедичного відділення Тернопільської університетської лікарні Сергія Гаріяна.

– Сергію Васильовичу, як відбувається сам процес оперативного втручання?

– Таку операцію у світі вважають «золотим стандартом» оперативного лікування кили міжхребцевого диска. Вже через дві години після втручання пацієнт може самостійно піднятися з ліжка та пройтися коридором клініки. Наступного ж дня прооперованого виписують додому. Цей вид оперативних втручань з арсеналу сучасних високих технологій, які мінімалізують будь-які післяопераційні ускладнення. Головна перевага – під час операції м’які тканини травмуються щонайменше, також вдається уникнути пошкоджень кісткових сегментів хребта. Традиційні ж операції з видалення кили міжхребцевого диска є доволі травматичними. Для входження в епідуральний простір хірург повинен розширити інтерламінарне «вікно», ослабивши задній опорний комплекс хребта. Натомість міні-інвазивну операцію проводимо через розріз шкіри розміром до одного сантиметра, проникаючи в епідуральний простір ендоскопом через природній отвір – «форамен». Виконуємо її під місцевим знеболенням. Пацієнт під час операції перебуває у цілковитій свідомості, хірурги спілкуються з ним, задають питання. Цьому виду анестезії віддаємо перевагу ще й тому, щоб часом ненавмисне не пошкодити нервові структури навколо хребців. Також важливими перевагами методу є безпечність, менший ризик виникнення інфекцій, мінімальне рубцювання в ділянці операції, недовготривале перебування пацієнта в клініці та швидка реабілітація. Ендоскопічні втручання ми проводимо за допомогою електронно-оптичного перетворювача фірми «Сіменс» у поєднанні з оптичним «прицілом», ці дві системи працюють у тандемі під час таких операцій. Щоб дістатися епідурального простору, придбали ендоскопічну стійку американської фірми «Страйкер» та сучасні інструменти німецької фірми «Макс Мор». Ми запровадили трансфорамінальну мікродискектомію десять місяців тому, і надзвичайно задоволені результатами. Лікарі нашого центру новітніх ортопедо-травматологічних технологій пройшли стажування у кращих клініках Німеччини, зокрема, у Мюнхені та Дортмунді, також запозичили досвід у відомого фахівця сучасної ендоскопії хребта Себастьяна Рюттена. Вже місяць минає, як прооперували 80-річного пацієнта з задавненою килою хребта (так званою секвестрованою килою). Нині дідусь позбувся болю у спині, ходить без ціпка та добре почувається. Отож вік не є перепоною для таких операцій. Щоправда, це й не означає, що вже наступного дня після оперативного втручання людина зможе вести активний спосіб життя – бігати чи виконувати важку фізичну роботу. Навпаки, наголошуємо пацієнтам дотримуватися певного режиму, щоб зменшити ризик рецидиву кили. Насамперед бажано обмежити довготривале сидіння до трьох тижнів, намагатися не нагинатися вперед упродовж місяця, загалом на деякий час обмежити фізичні навантаження. Зазвичай через три тижні після операції можна повертатися до офісної роботи та після шести тижнів – до фізичної.

– Чи є якісь помічні засоби, коли оперативне втручання ще зарано проводити, але біль у хребті вже сигналізує про патологію?

– Насамперед необхідно встановити коректний діагноз, лише тоді лікар може призначити пацієнтові адекватну терапію. У нашому відділенні можемо запропонувати багато варіантів сучасного лікування патологій хребта, це новітні технології, які з успіхом використовують у світі. Ми застосовуємо сучасні методики, скажімо, за протрузії міжхребцевих дисків, коли кили ще немає, але фіброзне кільце вже змінене та деформоване й може стискати нервові корінці. За цієї патології пропонуємо два варіанти: інфільтрацію міжхребцевого диска – введення медикаментозного засобу в диск або радіочастотну вапоризацію диску – за допомогою електроду. Диск втягується, а протрузія зникає. Взагалі ж методи для кожного пацієнта індивідуальні – це і всім відомий медикаментозний із залученням фізіотерапевтичних процедур, санаторно-курортне лікування, а також фасеткові та епідуральні блокади, коли ліки доправляють до корінців спинномозкових нервів, і, звісно, оперативне лікування. Показаннями до хірургічного втручання є стійкий больовий синдром, який не знімається ліками, виявлення кили міжхребцевого диска, яка здавлює спинномозковий корінець і спричиняє неврологічну симптоматику або ж кили великого розміру – понад півсантиметра. Пацієнт повинен негайно звертатися до лікаря, коли на тлі больового синдрому відчуває оніміння та слабкість у нозі чи руці, тобто наступають парези кінцівок. Це небезпечна ситуація, адже через стиснення нерв поступово мертвіє.

– Як виникає кила міжхребцевого диска, про яку, власне, й ведемо мову?

– Хребет людини складається з хребців, між якими розташовані міжхребцеві диски. Вони дають можливість хребту рухатися та забезпечують його амортизацію, пом’якшуючи навантаження. Міжхребцевий диск складається із жорсткого зовнішнього фіброзного кільця й м’якого внутрішнього пульпозного ядра. Кила міжхребцевого диска виникає тоді, коли відбувається розрив фіброзного кільця та невелика частина пульпозного ядра виштовхується назовні, в спинномозковий канал, стискаючи спинний мозок або нервовий корінець, який проходить поруч. Так виникає біль у спині, який залежно від локалізації кили може віддавати в ногу, якщо він виник у поперековому відділі хребта або руку – якщо в шийному. У багатьох випадках кила міжхребцевого диска не турбує людину, трапляється, що її випадково виявляють під час медичних обстежень. І навіть якщо періодично виникає біль, він через деякий час минає. Існує думка, що 80 відсотків населення має міжхребцеві кили, але лише 30 відсотків з них про це знає. В деяких випадках кила міжхребцевого диска може бути дуже серйозною проблемою, спричиняючи незворотні ураження нервових структур, відчуття слабкості в кінцівках, порушення роботи тазових органів (сечовий міхур, статеві органи) й навіть призводить до паралічу. До чинників ризику виникнення цієї патології також належать: остеохондроз – ця хвороба є основною причиною виникнення міжхребцевої кили. Не треба забувати й про вік, бо міжхребцева кила найчастіше виникає у людей між 25 і 50 роками внаслідок старіння й дегенерації дисків. Однак вона може трапитися в будь-якому віці, навіть у дітей. Ще один провокуючий фактор – надмірна маса тіла, яка спричиняє додаткові навантаження на диски в нижній частині спини. Не оминає ця не дуга й курців (адже паління знижує рівень кисню в крові, позбавляючи тканини організму життєво важливих поживних речовин), а ще й високих людей – чоловіків (вище 180 сантиметрів) і жінок (вище 170 сантиметрів). Належать до групи ризику й ті, чия професійна діяльність пов’язана з навантаженнями на хребет, люди, які тривалий час перебувають у стані сидіння або стояння в одному положенні. Тому в разі виникнення гострого болю в хребті, особливо якщо такі напади трапляються часто, дуже важливо звернутися до лікаря-ортопеда.

– Але ж краще не допустити недуги, ніж згодом її ліквідовувати?

– І справді так. Щодо профілактики міжхребцевої кили, то варто знати, що ця проблема – мультидисциплінарна, відтак долати її потрібно в кількох напрямках. Скажімо, тютюнопаління та вживання алкогольних напоїв. Знаємо, що ці згубні звички чи залежності негативно діють на весь організм і хребет – не виняток. Тому важливим засобом буде позбутися їх раз і назавжди. Уникайте стресів, вони викликають звуження судин, в це впливає на кровообіг. Не варто постійно ходити на підборах, використовуйте зручне взуття або чергуйте носіння взуття на підборах зі взуттям на низькій підошві. Важливим є й режим сну, отож спати потрібно не менше 8 годин на добу, це час, коли хребет перебуває у розслабленому стані. Рекомендовано спати на жорсткому ортопедичному матраці. Зміцнюйте імунітет, стежте за своєю масою тіла, адже опорно-руховому апарату у разі збільшення ваги складно впоратися із зайвим навантаженням. Людині, яка хоче, щоб її хребет був у нормі, варто відстежувати зміни у вазі та відновлювати свою фізичну форму. І не забувайте про фізичні навантаження, які зміцнюють м’язи преса та спини.

Лариса ЛУКАЩУК

Поділитись:Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterShare on LinkedInEmail this to someonePrint this page