Невидима нитка, що поєднує всі нації

Мова є тією невидимою ниткою, яка поєднує всі нації світу, даючи можливість висловлювати почуття, переживання, думки, наміри, мрії та бажання.

«Той, хто не знає жодної іноземної мови, не знає власної» – мабуть, ви не здивуєтеся, прочитавши цю загальновідому цитату Гете, яку використовують завжди, коли дискутують про значення мови для існування кожної нації світу. Але, все геніальне, як не дивно, є надзвичайно простим. Чим більше мов ми вивчаємо, тим більше розуміємо власну культуру, адже маємо доступ до всіх джерел світу в оригіналі, незважаючи в якому тисячолітті, якою мовою та в якій країні написані чи надруковані. Ще в XVIII-XIX століттях знання хоча б однієї іноземної мови вважали нормою.

Зважаючи на науково-технічний прогрес, а також мовну політику Європейського Союзу (ЄС), сьогодення дає нам можливість користуватися багатствами всіх націй світу, вивчаючи як найпоширеніші мови світу, так і мови нацменшин.

В ЄС нараховують 24 офіційні мови, майже 60 регіональних і мов нацменшин, 175 мовами розмовляють емігранти. Дедалі більше й більше людей вільно розмовляють, щонайменше, однією іноземною мовою.

«Мови є основним засобом спілкування: що більше мов знає людина, то більше культур відкривається для неї. Мовна компетентність є однією з найголовніших умов успішного працевлаштування та побудови кар’єри», – записано в Плані дій «Сприяння вивченню іноземних мов та лінгвістичній різноманітності 2004-2006».

У сучасних європейських навчальних закладах офіційно рівноправно використовують такі мови: англійська, болгарська, грецька, данська, ірландська, іспанська, італійська, латиська, литовська, мальтійська, німецька, нідерландська, польська, португальська, румунська, словацька, словенська, угорська, фінська, французька, чеська, шведська, естонська.

Усі рішення офіційних органів ЄС перекладають на 24 офіційні мови й громадяни ЄС мають право звертатися до органів ЄС та отримувати відповідь на власні запити будь-якою з офіційних мов. Усі інші документи, зокрема, спілкування з національними урядами, рішення, які безпосередньо зачіпають певних індивідів або групи, кореспонденцію перекладають лише на ті мови, яких вимагає ситуація. На заходах вищого рівня виступи учасників перекладають усіма офіційними мовами (за необхідності).

У межах інституцій ЄС існує різний мовний режим. Для внутрішніх потреб Європейська Комісія використовує переважно англійську, французьку, трохи менше –німецьку. Будь-які інші мови використовують залежно від ситуації. Англійська є робочою мовою всередині Європейського Центрального банку. Члени Європейського парламенту користуються документами рідною мовою, тому його робота є із самого початку багатомовною.

2001 року вперше відбувся Європейський рік мов, який актуалізував мовну проблематику, що вивело її на якісно новий рівень. Європейський парламент та Європейська Рада ухвалили План дій «Сприяння вивченню іноземних мов та лінгвістичній різноманітності 2004-2006». 2002 року співробітництво між країнами-членами ЄС сприяло створенню робочої групи з мов, яка об’єднала вищих посадовців, відповідальних за мовну політику в країнах-членах.

Варто зазначити, що мовна політика ЄС має значну підтримку серед громадян, адже більшість європейців погоджується з політичними цілями ЄС, відповідно до яких кожен громадянин ЄС має володіти двома мовами, крім рідної.

6 грудня 2001 року наприкінці Європейського року мов Рада Європи за підтримки ЄС вирішила відзначати 26 вересня як Європейський день мов.

Європейська Комісія бере активну участь в організації заходів цього дня, аби підтримати мовне розмаїття, розвиток викладання мов у світі та двомовність кожного європейця.

Європейський день мов закликає до вивчення іноземних мов, бо це шлях до взаєморозуміння між народами та державами. Метою Європейського дня мов є привернення уваги громадськості до важливості вивчення мов, а також усвідомлення цінностей усіх мов, якими розмовляють в Європі; поширювати культурне та лінгвістичне розмаїття; заохочувати до вивчення мов у будь-якому віці протягом всього життя.

Мовне різноманіття панує і в нашому університеті, адже студенти з понад 50-ти країн світу здобувають тут свій фах. Отож, на перервах можна почути мовне різнобарв’я.

Викликає повагу також спроба іноземців спілкуватися українською мовою. Багато юнаків і дівчат задля поширення культурного та лінгвістичного різноманіття презентували свою країну на місцевому телебаченні, показавши власний рівень володіння українською мовою.

…Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, і свого не цуpайтесь…

(Таpас Шевченко )

Отож не цураймося рідної мови, рідної культури, своєї історії, вивчаймо, збагачуймо її, маючи її за першооснову для вивчення іноземної мови.

Ольга КОЛОДНИЦЬКА, викладач кафедри іноземних мов ТДМУ, кандидат педагогічних наук

Поділитись:Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterShare on LinkedInEmail this to someonePrint this page