Наталя Рекіс: «За малюнками можна прочитати стан і проблеми хворого»

Завжди усміхнена, позитивна, чуйна – так друзі кажуть про Наталію Рекіс. Дівчина працює медсестрою у ревматологічному відділенні університетської лікарні. Таємниця гарного настрою Наталі ­– в її захопленні малюванням.

– Свої будні завжди розмальовую фарбами, – жартує дівчина. – Малювати почала ще в дитинстві. Мама з татом дуже часто дарували мені фломастери різних кольорів, кольорові олівці та білосніжний папір для малювання. Мені подобалося зображувати на чистому аркуші рослини, тварин, іноді людей. Тому часто-густо сама робила листівки для батьків. Але перші мої малюнки були не найкращими, проте мене це не засмучувало, я вперто й надалі малювала. Зараз малюю зрідка, здебільшого після важкого напруженого дня. Це найкраще знімає втому та негатив. За фарбами забуваю про все на світі. Інколи шкодую, що не мала змоги відвідувати художню школу. Втім, тепер, за роботою у лікарні, немає часу на це. Працюючи в медицині, дізналася, що є такий напрямок у лікуванні, як арт-терапія. До речі, ви знаєте, що цей термін вперше у вживання ввів Адріан Гілл, який взявся описувати свою роботу з туберкульозними пацієнтами в санаторіях. За своєю суттю, арт-терапія – це особлива форма психотерапії, яка спеціалізується на мистецтві, головним чином, на образотворчому. За малюнками можна прочитати стан і проблеми хворого.

Наталя Рекіс у медицину прийшла, аби допомагати людям та робити світ довкола кращим.

– Кожен з нас має присвятити життя чомусь, щоб це приносило користь іншим, – переконана Наталя. – У лікарні я маю змогу дбати та допомагати людям.

Медсестра – права рука лікаря. Від неї залежить перебіг та якість лікування, а ще гарне самопочуття хворого. Почасти пацієнти виливають душу медсестрам, розказують про свої болі та проблеми.

– Стараюся вислухати та допомогти кожному, бодай добрим словом, – каже Наталія. – Долі дуже різні. Інколи й самій важко підібрати необхідні слова, коли прогресує недуга й людина приречена.

Медсестра пригадує випадок, який трапився з нею, коли ще була студенткою медичного коледжу. Дівчина витягувала з водойми п’ятирічного малюка, який через необережність упав у воду. На щастя, з дитиною все гаразд.

– У медицині, де ступінь емоційного вигорання надзвичайно високий, яким є добрий працівник?

– Добрий медпрацівник – це кваліфікований фахівець, який добре знає й виконує свою справу, дотримується засад медичної етики та деонтології, особливо принципу «Не нашкодь!», веде здоровий спосіб життя, а також поважає себе та людей, які його оточують.

– Що найбільше цінуєте в людях?

– Чесність і доброту.

– Що для Вас означає щастя?

– Це коли ти цілковито задоволена своїм життям. Коли вдома й на роботі все гаразд. Коли найрідніші люди здорові.

– Яка Ваша мрія?

– Побувати в усіх обласних центрах України. Наразі з тих міст, які я вже відвідала, мені дуже подобається Вінниця. Тут три унікальних пам’ятки, аналогів яким в інших містах України немає: колишня ставка Гітлера, музей-садиба Пирогова, світло- музичний фонтан. Світломузичне шоу водограїв – це неймовірне дійство. Через це Вінниця – номер один у списку серед улюблених міст.

Мар’яна СУСІДКО,

Микола ВАСИЛЕЧКО (фото)

Художні роботи Наталії РЕКІС