Назарій Савчук: «Здоровий спосіб життя має бути пріоритетом для кожного»

Назарій Савчук – студент 5 курсу медичного факультету. В студпарламенті ТНМУ ім. І.Я. Горбачевського юнак очолює сектор студентських гуртожитків, а також бере активну участь в організації різноманітних спортивних заходів, зокрема, турнірів на Кубок ректора з футболу, волейболу, баскетболу, тенісу, армреслінгу. Про навчання, громадську діяльність і плани на майбутнє Назарій розповів в інтерв’ю «Медичній академії».

– До студпарламенту – виконавчого органу студентського самоврядування ТНМУ – вас обрали вперше?

– Так. Хочу подякувати за виявлену мені довіру й запевнити, що докладу всіх сил, щоб її виправдати. Роботою студентського парламенту альма-матер цікавився з першого року навчання, а на 4 курсі наважився подати свою кандидатуру й був обраний. Завдяки студпарламенту я отримав позитивний досвід співпраці з активними та ініціативними людьми й можливість проявити себе під час впровадження цікавих проєктів, здобув нові вміння й навички ефективної комунікації. У мене з’явилося багато нових друзів. Вони – веселі, креативні, талановиті та відповідальні. Маєш цікавий проєкт – тебе підтримають. Працюємо в постійній взаємодії з адміністрацією ТДМУ, яка сприяє діяльності студпарламенту.

– Ви тернополянин?

– Ні. Я народився в місті Костопіль на Рівненщині. Згодом родина переїхала до Дубровиці – найстародавнішого міста Рівненської області, де закінчив школу. В дитинстві хотів бути військовим, але в старших класах пріоритети змінилися й я вирішив стати лікарем, хоча виріс у сім’ї, з медициною не пов’язаною. У мами – юридична освіта, тато – підприємець. Молодший брат Максим здобуває духовну освіту в Почаївській духовній семінарії. Я ж після закінчення школи подав документи до кількох медичних вишів, вказавши ТНМУ ім. І.Я. Горбачевського, про який чув дуже добрі відгуки, пріоритетом №1.

– Тобто вибір навчального закладу не був випадковим.

– Аж ніяк. Та й місто мені подобалося.

– Ваші улюблені дисципліни?

– Біохімія, неврологія, ендокринологія. Торік на Міжнародному медичному конгресі студентів і молодих вчених, який зорганізовує наш університет на базі НОК «Червона калина», я представив свою наукову роботу з ендокринології та посів друге місце. Вдячний науковому керівникові – доктору медичних наук, професору Олександрові Вікторовичу Шидловському за допомогу та підтримку.

– Яку спеціалізацію хотіли б обрати в майбутньому?

– З другого курсу відвідую гурток з хірургії, але ще більше подобається травматологія. Це надзвичайно цікава, багатогранна медична спеціальність, що потребує фундаментальних знань, зокрема, і з хірургії. Приїжджаючи додому, ходив на чергування у відділення травматології місцевої лікарні, де допомагав доглядати за хворими: робив перев’язки, ставив крапельниці, виконував інші медичні маніпуляції, призначені лікарем. У Тернополі були нічні чергування в травматологічному відділенні лікарні. Тож познайомився з лікарями-травматологами з великим практичним досвідом, прекрасними фахівцями, чий приклад захоплює й мотивує обрати саме цю галузь медицини.

– Траплялися якісь цікаві випадки під час чергувань?

– Я саме був на чергуванні, коли в лікарню в Дубровицю швидка доправила іноземця. Приїхавши в гості до родичів, він зненацька занедужав. З приймального відділення зателефонували й попросили мене поспілкуватися з англомовним пацієнтом. Він скаржився на болі в животі. Діагноз «гострий апендицит» підтвердився й чоловіка терміново прооперували, врятувавши йому життя. Приємно усвідомлювати, що я теж до цього причетний.

– Де проходитимете літню виробничу практику?

– Узяв участь у конкурсі для проходження виробничої практики за кордоном і отримав можливість попрацювати в серпні в університетській клініці польського Вроцлавського медичного університету. Зокрема, мене дуже цікавить робота травматологічного відділення. Впевнений, що використаю цей час з якнайбільшою користю.

– Але літо також пора відпочинку. Де відпочивали?

– На морі. Нарешті мав час поплавати, позасмагати, порибалити.

– Ви риболов?

– Так, змалку їздив з татом ловити рибу й нині дуже люблю це заняття. Захоплююся також спортом. Школярем займався кікбоксингом, баскетболом, тепер граю за збірну нашого університету з баскетболу. Як відомо, чоловіча збірна ТНМУ цього року виборола третє місце в обласних баскетбольних змаганнях.

– Які цінності для вас – пріоритетні?

– Ті, що ґрунтуються на духовних цінностях, закладених батьками. Мене навчали бути відповідальним, наполегливим не боятися труднощів, бо вони роблять людину сильнішою, бути стриманим. «Стриманість – ознака розуму», – ці татові слова пам’ятаю змалечку. Вдячний батькам за прищеплені в дитинстві навички здорового способу життя. Саме здоровий спосіб життя – невід’ємна складова здоров’я людини – має бути пріоритетом для кожного.

Лідія ХМІЛЯР,

Микола ВАСИЛЕЧКО (фото)