Міжнародна класифікація первинної медичної допомоги – інструмент для оптимізації роботи сімейних лікарів України

Реформа системи охорони здоров’я України передбачає у числі головних – зміни на первинній ланці надання медичної допомоги. Один з елементів цих змін – впровадження в практичну діяльність сімейних лікарів Міжнародної класифікації первинної медичної допомоги (ІСРС-2), яка має стати інструментом оптимізації їхньої роботи щодо зменшення забюрократизованості, посилення уваги до розв’язання реальної проблеми, з якою звертається пацієнт.

Класифікацію розробила Всесвітня організація сімейних лікарів (WONCA), яка об’єднує понад 500 тисяч сімейних лікарів з усього світу. International classification for primary care (ІСРС) була розроблена WONCA для ефективного ведення пацієнтів на первинній ланці та вперше видана 1987 р. Натепер маємо видання другого перегляду ICPC-2 – класифікація таких аспектів ЗПСМ, як причини звернення (ПЗ) та проблеми зі здоров’ям. Ця класифікація відображає характерний розподіл і зміст аспектів ЗПСМ. Успішне повне або часткове впровадження системи Міжнародної класифікації первинної медичної допомоги пройшло у 40 країнах світу. Нині майже 250 тисяч сімейних лікарів використовують у своїй практиці ІСРС-2.

На початку 2017 р. МОЗ України підписало угоду з WONCA щодо ліцензійного використання ІСРС-2 у загальній практиці. Відтепер і українські сімейні лікарі офіційно долучаться до глобальної спільноти медиків, які щоденно у своїй роботі використовують цю просту та зручну класифікацію первинної медичної допомоги. Нещодавно у Києві МОЗ України спільно з World Health Organization Ukraine й Швейцарською аґенцією розвитку та співробітництва провели дводенний тренінг для тренерів щодо впровадження Міжнародної класифікації ІСРС-2. Понад 50 сімейних лікарів з усіх регіонів України протягом двох днів опановували нову класифікацію, вчилися кодувати причини звернень пацієнтів, розглядаючи конкретні клінічні випадки та мали змогу на практиці використати ІСРС-2 за допомогою симуляційної навчальної он-лайн-програми.

Медичну спільноту нашого краю, ДВНЗ «Тернопільський державний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України», а також ГО «Асоціація сімейних лікарів Тернопільської області» представляли головний лікар Тернопільського міського лікувально-діагностичного центру, кандидат меднаук Петро Левицький, дисертантка та викладач ТДМУ, сімейний лікар РКЗ «Кременецький центр первинної медико-санітарної допомоги», кандидат меднаук Ірина Галабіцька, лікар ЗПСМ Баворівської дільничної лікарні ТРТМО Віталій Дударенко.

Викладачами тренінгу були професор Ян де Мееснеер, голова департаменту сімейної та первинної медицини, Університет м. Гент, Бельгія, а також професор Кеес ван Бовен, старший дослідник у департаменті первинної допомоги та допомоги в громадах, медичний центр Університету Радбоу, Нідерланди.

Ян де МЕЕСНЕЕР – лектор тренінгу, професор, Ірина ГАЛАБІЦЬКА – кандидат меднаук, Кеес ван БОВЕН – лектор тренінгу, професор

WONCA декларує, що лікар ЗПСМ забезпечує первинне, безперервне та комплексне медичне обслуговування певним особам і сім’ям, надає комплексні доступні медичні послуги, несе відповідальність за вирішення переважної більшості особистих потреб щодо медичної допомоги, розвиток стійкого партнерства з пацієнтами та практику в контексті сім’ї та суспільства. Клінічна компетенція лікаря ЗПСМ здебільшого залежить від здатності оцінити ймовірність того, що пацієнт зі скаргою А має хворобу Б. Ця ймовірність «мати хворобу Б» залежить не лише від скарги А, але й від її контексту. ІСРС-2 пропонує принципово нову філософію до кодування роботи первинної ланки – медичні записи ведуть не за кодами захворювань, а за причинами звернень, діагнозами та діями медичного персоналу.

ICPC-2 – це система для шифрування причин кожного звернення пацієнта до лікаря. Це єдина система, завдяки якій можливо класифікувати як захворювання, так і симптоми. Це базова одиниця обліку роботи сімейного лікаря, яка ділиться на три частини:

  1. Причина звернення пацієнта до лікаря (найчастіше це певні скарги, консультації або оцінка результатів аналізів).
  2. Діагноз (як бачить проблему сімейний лікар).
  3. Дії (що необхідно зробити в конкретній ситуації – лікування, скерування на додаткові методи обстеження або на вторинну ланку).

За допомогою ІСРС-2 можна кодувати скарги, симптоми та синдроми, коли неможливо встановити точний діагноз. Також ця система створена безпосередньо для обробки медичних записів в електронному вигляді, що робить простішим і точнішим ведення всієї медичної статистики. Вимоги до класифікації та кодування для цих двох цілей різні. Для медичних карток потрібно якомога більше конкретних деталей, у той час, як для статистики необхідні згруповані дані залежно від їх частоти або значення.

ICPC-2 має таку структуру: 17 розділів-літер (A-Z) згідно з анатомічною локалізацією процесів і 7 цифрових компонентів ICPC-2 дозволяє класифікувати основні елементи ЗПСМ, але вона має деякі обмеження.

Рубрики в компонентах з 2 до 6, що охоплюють процес надання медичної допомоги, є дуже широкими та неконкретними. Залишкові рубрики знаходяться наприкінці компонентів; їх опис містить слово «інше». Це -29, -49, -59, -69, -99. Це визначення, які не мають окремої рубрики, які не є чітко сформульованими. Міжнародна класифікація ICPC-2 має такі розділи:

A: Загальні та неспецифічні;

B: Кров, кровотворні органи та імунні механізми (Blood);

D: Травна система (Digestive);

F: Око (Focal);

H: Вухо (Hearing);

K: Серцево-судинна система;

L: Опорно-рухова система (Locomotion);

N: Нервова система (Neurological);

P: Психологічні (Psychological);

R: Дихальна система (Respiratory);

S: Шкірна система (Skin);

T: Ендокринні/метаболічні розлади та порушення харчування (Thyroid);

U: Урологічні (Urological);

W: Вагітність, пологи, планування сім’ї (Women);

X: Жіночі статеві органи (X-хромосома);

Y: Чоловічі статеві органи (Y-хромосома);

Z: Соціальні проблеми.

7 компонентів (стандартні для кожного розділу):

  1. скарги і симптоми (1-29);
  2. діагностика, скринінг, профілактика (30-49);
  3. лікування та маніпуляції (50-59);
  4. оцінка результатів дослідження (60-61);
  5. адміністрування (62);
  6. скерування (63-69);
  7. діагноз (70-99): інфекційні захворювання, новоутворення, травми, вроджені аномалії, інше. Розділ Z (соціальні проблеми) не має 7-го компоненту.

Одне або більше звернень пацієнта складають епізод медичної допомоги. Епізод – це проблема зі здоров’ям від першого звернення за медичною допомогою до останнього. Клінічні результати, знайдені лікарем у вигляді симптомів і скарг, кодують, як причини звернення (ПЗ). ПЗ – зрозуміле та узгоджене між пацієнтом і медичним працівником твердження, яке визнається пацієнтом як прийнятний опис причини його звернення за медичною допомогою. ПЗ можуть бути симптоми або скарги (головний біль або страх раку), прохання надати профілактичні або діагностичні послуги (вимірювання артеріального тиску або ЕКГ), запит на лікування (повторити рецепт), отримання результатів аналізів або адміністрування (довідка). За причиною звернення в процесі тривалості одного епізоду залежно від рівня клінічної компетенції лікаря, а також результатами додаткових методів дослідження, можна встановити діагноз, що буде класифікуватися також і за МКХ-10. Втручання або процедури медичної допомоги реєструють, як такі, що відбуваються під час звернення, або такі, що будуть зроблені згодом. ПЗ, діагнози та процес медичної допомоги/втручань складають основу епізоду медичної допомоги. Епізод складається з одного або кількох звернень, у тому числі їх змін з плином часу («переходи»).

Запровадження ІСРС в Україні разом із зміною принципів фінансування та використанням міжнародних клінічних протоколів закладає нові підвалини первинної допомоги в Україні. Оновлена первинна ланка зможе розв’язувати більшість проблем пацієнтів, адже згідно з даними ВООЗ майже 80% звернень пацієнтів можливо вирішити саме на прийомі у сімейного лікаря.

На первинній ланці надаватимуть комплексні та інтегровані послуги у сфері охорони здоров’я, збереження здоров’я, запобігання розвитку захворювань, зменшення потреби у шпиталізації та покращення якості життя. Нова класифікація ІСРС-2 дає змогу в зручному форматі кодувати роботу за цими напрямками, а також покращує інформативність щодо схильності пацієнта до захворювань, полегшує проведення профілактичної роботи, скорочує тривалість роботи з первинною документацією, збільшує статистичну значимість звітності та скорочує час її оформлення.

Принципово неправильним є протиставляти ICPC-2 з наявною Міжнародною класифікацією хвороб (МКХ-10), яка є ґрунтовною та загальноприйнятою для ведення хворого на всіх ланках надання медичної допомоги (не лише первинній, але й вторинній та третинній), а також для статистичного обліку захворюваності населення як в Україні, так і в світі. МКХ-10 – діагностична номенклатура, яку первинно розробляли для класифікації причин смерті, а потім вона набула глобальнішого значення, адже є ефективною й об’єктивно ґрунтовною. Тому кожен грамотний лікар і насамперед лікар, який працює на «первинці», повинен бути орієнтованим на якомога швидший і грамотний вихід на встановлення діагнозу хворого. Адже всі розуміємо, що від того, наскільки правильним і швидко встановленим є перший діагноз, настільки ефективним стає ведення хворого. Це часто визначає долю здоров’я пацієнта.

Класифікація ІСРС-2 надає можливість кодування в умовах, коли неможливо одразу встановити точний діагноз на первинній ланці та основна мета застосування – одразу ефективно й швидко допомогти хворому, хоча б почати розв’язувати проблему пацієнта, а також не втратити реально виконане навантаження лікаря. Система ІСРС-2 передбачає електронне ведення медичних записів, а це економія часу, вивільнення його для реальної роботи. Для проведення ефективного тренінгу МОЗ України розробило навчальну симуляційну он-лайн програму, яка дозволяє на практиці використовувати нову систему класифікації, демонструє переваги запропонованого підходу, а також дає змогу переконатися в можливості його застосування в Україні.

Заступник Міністра охорони здоров’я Олександр Лінчевський наголосив: «ІСРС-2 передбачає зменшення паперового навантаження на лікарів первинної ланки охорони здоров’я. Нова класифікація не лише спрощує їх роботу, але й дає можливість більше уваги приділяти пацієнтам».

У рамках тренінгу сімейні лікарі отримали теоретичні знання щодо застосування ІСРС, а також мали змогу здобути практичні навички її використання на прикладах з реальної клінічної практики. Учасники тренінгу будуть передавати отримані знання, поширюватимуть серед сімейних лікарів інформацію про Міжнародну класифікацію ICPC-2, її основні засади та переваги використання на первинній ланці.

Лілія БАБІНЕЦЬ, професор ТДМУ,

Ірина ГАЛАБІЦЬКА, кандидат меднаук

 

Поділитись:Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterShare on LinkedInEmail this to someonePrint this page