Мультидисциплінарний підхід – ключ до успіхів у лікуванні хворих на цукровий діабет

У ТДМУ відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Сучасний мультидисциплінарний підхід до діагностики та лікування хворих на цукровий діабет».

Перед урочистим відкриттям заходу у вестибюлі діяла експозиція автентичних українських строїв, вишивки, предметів народного вжитку. Гості з інших міст мали можливість ознайомитися з багатою культурною спадщиною нашого краю. Розпочалася конференція з молитви та благословення всечесних отців.

 

(Зліва направо): Надія ЯРЕМА – професор ТДМУ, Лариса МАТЮК – головний спеціаліст управління охорони здоров’я ОДА, Тетяна СКАРЛОШ – заступник начальника управління охорони здоров’я ОДА, Степан ЗАПОРОЖАН – проректор ТДМУ, професор

Під час відкриття конференції від імені ректора ТДМУ, професора Михайла Корди всіх присутніх з початком роботи привітав проректор з науково-педагогічної та навчальної роботи, професор Степан Запорожан. Заступник начальника управління охорони здоров’я облдержадміністрації з лікувальної роботи Тетяна Скарлош у своєму вітальному слові наголосила на актуальності теми конференції. Вона побажала всім учасникам плідної роботи та успіхів на професійній ниві. Головний спеціаліст управління охорони здоров’я ОДА Лариса Матюк привітала учасників заходу, акцентуючи увагу на ускладненнях цукрового діабету, які призводять до інвалідизації пацієнта. За її словами, ендокринні патології посідають шосте місце в загальній захворюваності й кожна третя людина страждає на цукровий діабет.

Марек БОЛАНОВСКІ – професор Вроцлавського медуніверситету (Польща)

Перше пленарне засідання відкрив завідувач кафедри ендокринології, діабету та ізотопної терапії, професор Марек Болановські (Вроцлавський медичний університет), який привітав ректора ТДМУ та всіх присутніх з 60-річчям університету та подарував тритомне видання підручника з ендокринології польською мовою. Він представив доповідь «Порушення вуглеводного обміну при акромегалії і хворобі Іценка-Кушинга у пацієнтів на терапії аналогами соматостатину». У своїй доповіді пан Марек звернув увагу на нові підходи до лікування порушень вуглеводного обміну в недужих з акромегалією та синдромом і хворобою Іценка-Кушинга. За його словами, нові методи лікування, які було запропоновано для лікування акромегалії й хвороби та синдрому Іценка-Кушинга, досить ефективні, але вони пов’язані з підвищеним ризиком виникнення порушень вуглеводного обміну. Ретельний моніторинг метаболізму глюкози є обов’язком для таких пацієнтів, особливо для тих, які отримують лікування пазиреотидом.

Професор кафедри ендокринології, діабету та ізотопної терапії Яцек Дарошевскі (Вроцлавський медичний університет, Польща) у своїй доповіді «Як запобігти розвитку макроваскулярних діабетичних ускладнень» зазначив, що кардіоваскулярна патологія є причиною майже половини випадків смерті у людей з цукровим діабетом другого типу. За його словами, підсумки багатоцентрових досліджень продемонстрували поліпшення мікросудинних уражень, але не змогли обґрунтувати всіх причин смертності від кардіоваскулярних подій. У рамках комплексної програми щодо зниження фактора ризику з приводу виникнення кардіоваскулярної патології у хворих на ЦД потрібно завжди проводити глікемічний контроль задля корекції глікемії. Завідувач кафедри ендокринології Національного медичного університету імені О.Богомольця, професор Юлія Комісаренко у своїй доповіді «Дефіцит вітаміну Д і його роль у розвитку порушень обміну речовин при цукровому діабеті» продемонструвала нові перспективи у використанні вітаміну D з метою корекції порушень обміну речовин.

Завідувач відділу профілактики ендокринних захворювань Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, професор Володимир Паньків виступив з доповіддю «Шляхи корекції інсулінорезистентності при початкових порушеннях вуглеводного обміну». Він наголосив, що основними проблемами сучасності є вісцеральне ожиріння, цукровий діабет, артеріальна гіпертензія, йододефіцитні розлади та патологія ЩЗ, дефіцит вітаміну D. Тому, вибираючи цукрознижуючий препарат, потрібно враховувати поточний показник HbA1, тривалість ЦД, рівень С-пептиду, ІР, масу тіла (ІМТ, ОТ, ОС), очікувану ефективність, коморбідну патологію, серцево-судинний ризик, вартість, сompliance. Володимир Іванович зазначив, що парадигма епізодичного лікування пацієнтів з хронічними захворюваннями себе вичерпала. Новий шлях – перманентна праця лікаря та пацієнта. Завідувач кафедри ендокринології Вінницького національного медичного університету імені М.Пирогова, професор Марина Власенко у доповіді «Можливості впливу на гіперглікемічну пам’ять при цукровому діабеті» наголосила, що причиною ускладнень цукрового діабету є гіперглікоцитоз (як наслідок гіперглікемії). Внаслідок цього страждають клітини, які не можуть обмежувати надходження глюкози в цитоплазму. Корекція гіперглікоцитозу за допомогою бенфотіаміна ґрунтується на активації транскетолази, яка має виражену протекторну дію проти ускладнень ЦД. Завідувач кафедри ендокринології Івано-Франківського національного медичного університету, професор Надія Скрипник у доповіді «Вибір цукрознижуючої терапії у пацієнтів з діабетичною нефропатією» надала чіткі схеми ведення хворих з діабетичною нефропатією, залежно від стадії ураження нирок (альбумінурії, протеїнурії, ниркової недостатності).

Професор кафедри базових медичних наук Вроцлавського медичного університету Єва Барг виступила з доповіддю «Чи пацієнти після терапії онкопатології здорові? Пізні ефекти терапії», в якій розглянула необхідність детального збору анамнезу в пацієнтів, які пройшли променеве лікування з приводу онкозахворювань, особливо в дитячому віці.

Завідувач кафедри клінічної імунології, алергології та ендокринології, доктор медичних наук Буковинського державного медичного університету, професор Наталя Пашковська представила доповідь «Когнітивні порушення у хворих на цукровий діабет другого типу», привернувши увагу до профілактики ранніх когнітивних порушень та немедикаментозних методів їх корекції. Завідувач кафедри ендокринології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, доцент Аліна Урбанович оприлюднила доповідь «Сучасні підходи до лікування хворих на цукровий діабет з високим кардіоваскулярним ризиком. Сучасні підходи до лікування дисліпідемій при цукровому діабеті».

Надія ПАСЄЧКО – професор ТДМУ

Завідувач кафедри внутрішньої медицини №1 ТДМУ, професор Надія Пасєчко у доповіді «Нові підходи до ведення пацієнтів з цукровим діабетом та ожирінням» зазначила, що нині у пацієнтів з цукровим діабетом другого типу визначення ІМТ та контроль ваги під час кожного візиту хворого є не менш важливим, ніж визначення глікованого гемоглобіну. Зниження ваги на 5-10% сприяє нормалізації артеріального тиску, толерантності до глюкози, ліпідного профілю крові, функції лівого шлуночка, усуває симптоми обструктивного сліп-апное. При оцінці фармакологічних методів лікування надмірної ваги або ожиріння пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу, спочатку потрібно зробити вибір цукрознижувальних препаратів. Обрані медикаменти повинні сприяти втраті ваги або бути нейтральними. Медикаменти, пов’язані з втратою ваги, включають метформін, аналоги глюкагоноподібного пептиду-1, селективний інгібітор натрій-глюкозного котранспортера 2 типу, інгібітори альфа-глюкозидаз. Інгібітори DPP IV є нейтральними щодо маси тіла. Такі медикаменти, як похідні сульфонілсечовини, тіазолідиндіони, постпрандіальні регулятори секреції інсуліну, пов’язані зі збільшенням ваги.

Головний лікар Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин, професор Максим Горобейко доповів на тему «Новий підхід до лікування пацієнтів з діабетичною стопою з урахуванням нейрон- та ангіопатичних уражень», а керівник відділу клінічної діабетології Інституту ендокринології та обміну речовин імені В.Комісаренка НАМН України Любов Соколова виступила з доповіддю «Цукровий діабет як кардіологічна проблема».

У рамках конференції відбулася нарада завідувачів кафедр і курсів ендокринології вищих навчальних закладів України під патронатом завідувача кафедри ендокринології Національного медичного університету імені О.Богомольця, професора Юлії Комісаренко.

Юлія КОМІСАРЕНКО – професор (м. Київ)

У пленарному засіданні з доповіддю «Цукровий діабет у дітей не лише інсулінозалежний, критерії діагностики та вибору лікування» виступила провідний науковий співробітник відділу дитячої ендокринології Українського науково-практичного центру ендокринології, хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України Євгенія Глоба. Свої доповіді також представили: керівник відділення ендокринології Інституту охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України Олена Будрейко («Біосиміляри. Що необхідно знати клініцисту»), завідувач кафедри ендокринології Львівського національного медичного університету імені Д.Галицького Олеся Кіхтяк («Нові перспективи інсулінотерапії), завідувач кафедри неврології, психіатрії, наркології та медичної психології ТДМУ, професор Світлана Шкробот («Мозок і цукровий діабет»), професор ТДМУ Надія Ярема («Особливості лікування та профілактики серцево-судинних захворювань у хворих на цукровий діабет другого типу), старший співробітник відділення ендокринології Інституту охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України Світлана Чумак («Сучасні можливості самоконтролю цукрового діабету у дітей»), завідувач кафедри внутрішньої медицини №3 ТДМУ, професор Ліля Мартинюк («Цукровий діабет і нирки»), доцент кафедри ендокринології Львівського національного медичного університету імені Д.Галицького Вікторія Сергієнко («Біосиміляри аналога інсуліну гларгін»).Наступного дня учасники конференції заслухали і обговорили ще понад 30 доповідей.

Завершили конференцію прийняттям важливих рішень. Зокрема, сприяти впровадженню в практику охорони здоров’я програми реімбурсації ліків у лікуванні хворих на цукровий діабет. Враховуючи значну залежність хронічних ускладнень захворювання від стану компенсації глікемії активізувати серед лікарів загальної практики-сімейної медицини та лікарів-ендокринологів, а також серед пацієнтів з цукровим діабетом роз’яснювальну роботу щодо важливості якнайповнішого охоплення контингенту таких осіб регулярним визначенням рівня глікованого гемоглобіну двічі на рік, активізувати роботу щодо впровадження самоконтролю у пацієнтів з цукровим діабетом (групові та індивідуальні заняття) та інше.

Надія ПАСЄЧКО,

завідувач кафедри

внутрішньої медицини №1 ТДМУ, професор

Поділитись:Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterShare on LinkedInEmail this to someonePrint this page