Моя улюблена професія

Стоматологія – моя дитяча мрія, сподівалася, що може здійснитися. Тривалий шлях торувала до своєї мети: від лікаря-стоматолога – до лікаря-стоматолога-хірурга вищої категорії, доцента кафедри хірургічної стоматології ТДМУ. З Божої ласки здобула визнання, професіоналізм і пошану колег, вдячність пацієнтів. Жодного разу не пошкодувала, що обрала саме цю спеціальність. Вдячна своїм рідним, які завжди і в усьому мене підтримують, розуміють та всіляко допомагають.

Передусім люблю людей та стараюся надати їм своєчасну й кваліфіковану допомогу (зняти біль хворих, та, зрештою, рятувати їм життя). Я, як практичний лікар-стоматолог-хірург, з 43-річним досвідом роботи з 2011 року взялася до цілодобової ургентної служби з надання невідкладної допомоги ургентним хворим в Тернопільській університетській лікарні у спеціалізованому відділенні хірургічної стоматології. Це єдиний стаціонарний спеціалізований підрозділ в області, який надає висококваліфіковану планову та невідкладну допомогу мешканцям Тернополя та області.

Під час чергування не лише треба пацієнтам надавати ургентну допомогу при різноманітних захворюваннях та їх ускладненнях, травмах, доводиться консультувати недужих, скеровувати на дообстеження або на амбулаторне лікування. Із задоволенням працюю в злагодженому колективі з висококваліфікованими лікарями, вчителями та наставниками, зокрема, з професором Я.П. Нагірним, завідувачем відділення О.І. Дзіхом, які контролюють якість надання допомоги та динаміку лікування, допомагають, дають поради та рекомендації.

Вдячна колегам за розуміння й підтримку та можливість співпрацювати. Насправді медсестри, молодший медичний персонал відділення – добре підготовлені кадри. Хто, як не ми, лікарі, розуміємо їхню посильну допомогу не лише в перев’язувальній чи операційній, відтак під час післяопераційного догляду хворого, лікування згідно з листком лікарських призначень.

Запитаєте, що дає мені практична робота ургентного лікаря-стоматолога-хірурга? Маю можливість, як доцент кафедри хірургічної стоматології, первинно донести інформацію до студентів 3-5 курсів стоматологічного та 5 курсу медичного факультетів про особливості ускладнень, методи діагностики та лікування, цікаві випадки після чергувань. Ці випадки є неординарні, не завжди мають ознаки клінічних симптомів, що висвітлюють у підручниках чи посібниках. Пояснюю, що у щелепно-лицевій ділянці інфекція може поширюватися дуже швидко, по суті, не зустрічаючи опору. Саме тому одонтогенна інфекція настільки небезпечна. Особливо характерно це для гнійних процесів. Одонтогенна інфекція може дати ускладнення. В деяких випадках той же нелікований каріозний процес може обернутися для пацієнта життєво небезпечним станом – сепсисом, менінгітом, медіастенітом та інший. Трапляються пацієнти, в яких діагностика одонтогенних інфекцій буває скрутна. Почасти діагноз можемо встановити вже на стадії ускладнень, коли потрібне медичне втручання значного обсягу. Комплекс обстежень та лікування залежить від захворювання, дотримуюся протоколу лікування та шифру нозології. Мені допомагає в роботі ретельно зібраний анамнез (з досвідом роботи навчилася бачити та чути пацієнта), а також сучасна доступна діагностика. Після встановленого діагнозу надаю хірургічну допомогу, призначаю медикаментозне лікування із застосуванням лікарських препаратів 4-5 покоління. Контролюю динаміку одужання прооперованого пацієнта.

Хочу дати пораду молодому поколінню лікарів-стоматологів-хірургів:

– не намагайтеся приховати ускладнення;

– вчасно реагуйте на проблему, що виникла;

– не очікуйте розвитку ускладнень;

– не надавайте допомогу при неповному комплекті інструментарію та засобів;

– не надавайте допомогу при невпевненості в алгоритмі виконання допомоги;

– пам’ятайте про те, що лише 50 відсотків належить до хірургічного втручання, ще 50 відсотків припадає на динаміку огляду та лікування пацієнта;

– думайте кроком вперед (наслідки);

– не слід нехтувати поради та консультації досвідчених колег;

– своєчасне лікування вогнищ інфекції щелепно-лицевої ділянки має бути першочерговим завданням лікаря-стоматолога-хірурга;

– беріть участь у конференціях, інших наукових форумах;

– працюйте над собою, збагачуйте власний теоретичний та практичний досвід методом пізнання сучасних підходів до діагностики, лікування та профілактики захворювань у щелепно-лицевій ділянці, щоб уникнути ускладнень.

Та найголовніше:

– Любіть людей, свою професію, будьте дисциплінованими, швидко реагуйте, не забувайте про милосердя.

Наталія ГУТОР,

доцент кафедри хірургічної стоматології ТДМУ