Мовна комунікація: наука, культура, медицина

Такою була тема Всеукраїнської науково-практичної конференції, що відбулася в читальній залі бібліотеки ТНМУ ім. І.Я. Горбачевського. Її учасників тепло привітала завідувачка кафедри української мови ТНМУ, доцентка Марія Тишковець.

– Питання забезпечення функціонування української мови як державної, обов’язковість її використання в усіх царинах суспільного життя і, зокрема, в науці, культурі, медицині нині на часі. Один за одним ухвалюють відповідні документи, спрямовані на реальну підтримку й розвиток української мови, «мовні» питання стають об’єктом обговорень не лише у філологічних колах, – зазначила Марія Павлівна. І нагадала про найважливіші мовні події новітнього часу: Указ Президента України від 31 травня 2018 р. № 156 «Про невідкладні заходи щодо зміцнення та сприяння створенню єдиного культурного простору України», Закон України від 25 квітня 2019 р. «Про забезпечення функціонування української мови як державної», згідно з яким впроваджуються заходи щодо зміцнення державного статусу української мови та створення єдиного культурно-освітнього простору. 22 травня цього року Кабінет Міністрів схвалив «Український правопис» у новій редакції, розробленій Українською національною комісією з питань правопису. Новий закон, нові правила повинні функціонувати й колективна взаємодія цьому сприятиме.

Від імені ректора ТНМУ, професора Михайла Корди присутніх привітав проректор з наукової роботи, професор Іван Кліщ.

(Зліва направо): студентка медфакультету Сексес БІФУГХА, директор ННІ моделювання та аналізу патологічних процесів Віктор ЛОТОЦЬКИЙ та завідувачка кафедри української мови, доцентка Марія ТИШКОВЕЦЬ

– Нинішня конференція відбувається в час, коли ще тривають дебати навколо ухваленого Верховною Радою «мовного» закону, правопису, який набув чинності. Йдеться про світоглядні речі, а не суто філологічні. Закон про функціонування української мови як державної є одним з найважливіших елементів фундаменту, на якому можна вибудовувати національну єдність і духовний та культурний розвиток. Розвивається мова, розвивається й професійна лексика. За часів СРСР і в перші роки незалежності України цьому питанню не приділяли достатньо уваги й лише зараз завдяки ентузіастам, людям небайдужим до долі української мови, професійна і, зокрема, медична професійна лексика, дедалі ширше впроваджується та розвивається. Є міжнародна анатомічна, міжнародна хімічна термінологія – український стандарт… Україномовні термінологічні стандарти слід впроваджувати в усіх галузях науки, виробництва, це спонукатиме людей, які працюють на цьому виробництві, вивчати українську мову. Так само в медицині. Стандарти спонукатимуть лікарів глибше опановувати мову, пізнавати її, цікавитися, звідки з’явився той чи інший термін.

Іван Миколайович наголосив на доцільності та важливості проведення науково-практичної конференції «Мовна комунікація: наука, культура, медицина» й побажав її учасникам плідної роботи.

Директор навчально-наукового інституту моделювання та аналізу патологічних процесів ТНМУ, кандидат медичних наук, старший викладач кафедри медицини катастроф та військової медицини Віктор Лотоцький привітав учасників конференції від імені колективу інституту. Віктор Васильович поділився спогадами про не такий уже й далекий 1991 рік, коли Україна здобула незалежність і почалося поступове розширення викладання військової медицини українською мовою, розвиток української військово-медичної термінології.

Учасники конференції розглянули актуальні проблеми мовної комунікації за такими напрямками:

– Теоретичні основи мовної комунікації. Мовна свідомість. Мовна особистість. Мовна особистість медичного працівника;

– Функціонування мови. Нормування мови. Культура мови;

– Медична професійна мова, медична комунікація. Інтерпрофесійне та інтрапрофесійне спілкування медичних працівників;

– Міжмовні, міжкультурні контакти;

– Література та культура мови;

– Методична наука про формування комунікативної (мовної) компетенції майбутніх медичних працівників;

– Питання змісту україномовної компетенції іноземних студентів;

– Комунікація та розуміння висловлювання;

– Деонтологічні аспекти професійного мовного спілкування;

– Комунікація і текст. Мова літературно-поетичного тексту. Ідіостиль письменників. Медицина та лікарі в художньому тексті.

Зокрема, кандидат філологічних наук, доцент кафедри загального мовознавства та слов’янських мов Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка Володимир Буда свій виступ присвятив медичним описам у романі Юрія Винничука «Аптекар».

Про нову редакцію українського правопису як вимогу часу говорила кандидатка філологічних наук, викладачка кафедри загального мовознавства та слов’янських мов ТНПУ ім. В. Гнатюка Оксана Вербовецька.

«Власні особові імена: лінгвістична норма» – такою була тема виступу кандидатка філологічних наук, доцента кафедри загального мовознавства та слов’янських мов ТНПУ ім. В. Гнатюка Ніни Свистун.

Своїми міркуваннями щодо професійної комунікації в галузі медицини поділився кандидат філософських наук, викладач кафедри педагогіки вищої школи та суспільних дисциплін ТНМУ ім. І. Я. Горбачевського Тарас Кадобний.

«Академічне письмо в немовних закладах вищої освіти» – цій темі присвятив свій виступ кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови ТНМУ ім. І.Я. Горбачевського Ігор Драч.

Запам’яталися й музичні паузи в роботі конференції. Студентка 2 курсу медичного факультету Оля Половчук виконала попурі з українських пісень і пісню про любляче серце Марії з репертуару талановитої львів’янки Ірини Федишин. Студентка 3 курсу медичного факультету з Нігерії Сексес Біфугха підкорила серця слухачів, заспівавши сольно «Журавлі» українською мовою та «Алілуйя». Власні вірші прочитав доцент кафедри української мови, кандидат педагогічних наук Ігор Гаврищак і зірвав оплески аудиторії.

Лідія ХМІЛЯР