Медична та фізична реабілітація в Україні: шляхи активного розвитку

(Зліва направо): Олена ГОЖЕНКО (ДП «Український науково-дослідний інститут медицини транспорту МОЗ України»), Ірина СИСОЄНКО – президент ВАФК, заступник голови Комітету ВР України з питань охорони здоров’я, Михайло КОРДА – ректор ТДМУ, професор

У нашому університеті у широкому колі науковці та лікарі практичної медицини обговорювали перспективи розвитку медичної та фізичної реабілітації на усіх ланках надання медичної допомоги. Провідні фахівці галузі розглядали й питання щодо застосування новітніх методів реабілітації, поділилися досягненнями та останніми новинами відновного лікування. Враженнями щодо роботи всеукраїнської конференції попросила поділитися одного з її організаторів – завідувача кафедри медичної реабілітації ТДМУ, професора Ігоря МИСУЛУ.

– Ігоре Романовичу, що запропонували для обговорення на форумі цього разу, адже це не перша науково-практична конференція з реабілітації, яка відбувається на базі нашого університету?

Ігор МИСУЛА – завідувач кафедри медичної реабілітації ТДМУ, професор

– Уже втретє зорганізовуємо такий захід у тандемі з фахівцями кафедри фізичної реабілітації, здоров’я людини та фізичного виховання ТДМУ. Хочу зауважити, що прибули провідні фахівці з усіх куточків України, зокрема, з Києва, Ужгорода, Трускавця, Вінниці, Харкова, Запоріжжя. Високими гостями стали голова Українського товариства фізичної та реабілітаційної медицини, головний лікар клінічного санаторію «Жовтень», завідувач кафедри НМАПО імені П.Шупика, професор Олександр Владіміров, президент ВАФК, заступник голови Комітету ВР України з питань охорони здоров’я Ірина Сисоєнко. Особливість цьогорічної конференції в тому, що ми винесли на обговорення принципові для вітчизняної реабілітології питання, зокрема, стратегії й тактики розвитку медичної реабілітації в Україні. Мені приємно констатувати, що наші самоврядні організації – товариства фізіотерапевтів, реабілітологів об’єдналися та єдиним фронтом намагаються розв’язати давно назрілі проблеми. Серед іншого – забезпечити в Україні високу якість надання реабілітаційних послуг її мешканцям, аби цей вид допомоги був ефективний та відповідав міжнародним стандартам.

– Які теми були найбільш затребуваними цього року?

– Репрезентували чимало цікавих доповідей. Понад тридцять виступів підготували фахівці практичної медицини та науковці університетів. Перше пленарне засідання розпочала президент ВАФК, заступник голови Комітету ВР України з питань охорони здоров’я Ірина Сисоєнко. Її доповідь стосувалася ролі галузевих асоціацій у формуванні системи медичної реабілітації в Україні. Крім того, Ірина Володимирівна акцентувала увагу на створенні потужної системи реабілітації в охороні здоров’я України. Щоправда, зреалізувати це вочевидь непросто, бо через інертність депутатів Верховної Ради наразі не маємо відповідної законодавчої бази. Серед проблемних питань, які вона озвучила, – недосконалість законодавства та відсутність системності в правовому регулюванні реабілітації осіб, які потребують цього виду меддопомоги. Немає також практики кількісного та якісного оцінювання ефективності реабілітаційного процесу. Та й надання реабілітаційних послуг почасти не відповідає очікуваним результатам. Ще у квітні 2016 року задля комплексного розв’язання цих й інших проблем був розроблений та внесений до Верховної Ради законопроект про попередження інвалідності та систему реабілітації в Україні. Але узгодженої позиції в парламенті щодо нагальності розгляду цього законопроекту так і недосягли. Можливо, через те, що уряд надав перевагу в цьому питанні Концепції державної цільової програми з фізичної, медичної, психологічної реабілітації і соціальної та професійної реадаптації учасників антитерористичної операції на період до 2022 року, яка була схвалена торік розпорядженням Кабінету Міністрів України. Концепція окреслила й нагальні проблеми медичної та фізичної реабілітації, проте жодних реальних дій для її реалізації, як зазначила Ірина Сисоєнко, уряд не здійснив.

Олександр ВЛАДІМІРОВ – голова Українського товариства фізичної та реабіліта-ційної медицини, професор

Цікавим і змістовним, з погляду важливості законотворчих документів, які для нас є надзвичайно важливими, але законодавчо неврегульованими, був виступ голови Українського товариства фізичної та реабілітаційної медицини, професора Олександра Владімірова з доволі риторичною назвою: «Реорганізація системи реабілітації в Україні – чи вона є насправді?» Для нас – і науковців, і фахівців-практиків – затвердження на державному рівні нормативної бази не лише відкриває ширші можливості, а й є життєво необхідним. Тому залишається тільки сподіватися, що зусилля цих двох небайдужих людей все-таки привернуть увагу народних обранців.

Чимале зацікавлення викликала доповідь професора Донецького національного медичного університету імені М.Горького Валерія Сокрута. Йшлося, зокрема, про застосування індивідуального підходу в лікуванні та реабілітації пацієнтів. Науковець представив інформацію про важливість та особливості створення вегетативного паспорта пацієнта. Бо, як відомо, в людини від народження переважає тонус симпатичної або парасимпатичної нервової системи. Саме ця особливість і є визначальною у призначенні лікування, застосуванні методів реабілітації. Адже до пацієнта симпатотоніка потрібно застосовувати одні заходи, а до ваготоніка – інші. В цьому й криється успіх лікувального та реабілітаційного процесу.

Великий інтерес викликала доповідь, яку представили фахівці медичного закладу «Міжнародна реабілітаційна клініка Козявкіна». До слова, наш університет уклав угоду з клінікою професора В.І.Козявкіна в Трускавці щодо проходження виробничої практики студентів ТДМУ на їхніх клінічних базах. Там вони освоюватимуть організацію служби реабілітації, вивчатимуть нові технології відновного лікування. Саме життя довело, що реабілітаційна система професора Козявкіна ефективно працює, тому наразі ми розпочали роботу щодо наукового обґрунтування з позицій доказової медицини ефективності його методу.

Ще один напрямок реабілітології, який потрапив у фокус уваги науковців – кардіореабілітація. Цій темі присвятила свою роботу «Економічна ефективність та організаційні аспекти реалізації програм кардіореабілітації згідно з міжнародним досвідом, перспективи розвитку в Україні» група науковців з Вінницького національного медичного університету імені М. Пирогова. Олена Долинна, яка доповідала на конференції, зокрема, визначила основні напрямки кардіореабілітації та запобігання серцево-судинним недугам, базуючись на досвіді інших держав. Серед ефективних засобів профілактики – створення школи пацієнтів при центрах первинної медико-санітарної допомоги, санітарно-просвітницька робота серед мешканців щодо чинників ризику ССЗ і можливостей їх контролю. Активне використання технічних засобів моніторування основних показників роботи серцево-судинної системи та факторів ризику (годинники й інші ґаджети з можливістю запису ЕКГ, крокоміри з додатковими функціями, мобільні додатки), що допоможе забезпечити дистанційний контроль і підтримку пацієнтів. Здійснюється розробка вітчизняних мобільних додатків, створення електронних інформаційних ресурсів, на базі яких проводитимуть телереабілітацію.

– Які напрацювання продемонстрували тернопільські науковці?

– В унісон виступу Олени Долинної прозвучала доповідь доцента ТДМУ Лариси Левицької «Особливості кардіореабілітації хворих на інфаркт міокарда із супутньою патологією». Наша ж кафедра представила роботу, над якою ми працювали впродовж тривалого часу, це – застосування об’ємного пневмопресінгу під час реабілітації хворих з патологією опорно-рухового апарату, яку представила доцент Тетяна Бакалюк. Відомий в Україні тернопільський реабілітолог Людмила Вакуленко презентувала вихід нової книги «Основи реабілітації, фізичної терапії, ерготерапії» та провела для учасників форуму майстер-клас.

– Що особливо зацікавило аудиторію?

– Хочу зазначити, що всі доповіді були надзвичайно цікавими й що найголовніше – надзвичайно актуальними в світлі останніх подій у галузі охорони здоров’я. Дієву сучасну методику транскраніальної терапії з позиції доказової медицини, яка викликала жваву дискусію, представив Євген Крилов з Одеського клінічного санаторію імені М.Горького. В контексті військових подій на сході України прозвучала доповідь керівника центру психологічного забезпечення підрозділів і рятувальних служб цивільного захисту України Анатолія Сичевського. Доповідач розповів про будні цієї служби та здобутки, а особливо її важливість у сучасних умовах, зокрема, гібридної війни на українському Донбасі.

– Які рішення прийняли учасники форуму?

– Ми внесли до нашої резолюції понад десяток важливих і надзвичайно нагальних пропозицій, аби пришвидшити впровадження нормативних документів у сфері реабілітації. Йдеться й про зміцнення кафедр реабілітації всіх закладів вищої освіти України, впровадження цих питань в робочі програми та інше.

Конференція продемонструвала високий рівень організації, ефективність та потребу в таких щорічних форумах, тож її учасники запропонували щорічно організовувати наші професійні форуми саме на базі ТДМУ.

Лариса ЛУКАЩУК,

Микола ВАСИЛЕЧКО (фото)