Кавуновий курорт

Якщо раніше баштанні культури були перевагою мешканців південних країв, то зараз їх можна зустріти в наших широтах. Хтось вирощує їх на своїй дачній ділянці поруч з картоплею та огірками, а дехто не полінився й створив навіть невеличкий баштанчик і ласує тепер кавунами та динями «власного вирощування».

Кавуни містять залізо, магній, калій, натрій, кальцій, фосфор, фолієву, нікотинову, аскорбінову кислоти, легкозасвоювані цукри, мінеральні солі, клітковину, вітаміни В1, В2, С, каротин. Їх рекомендують уживати за недокрів’я, атеросклерозу, запальних процесів. Плоди розріджують кров і сприяють кровотворенню. Сік помічний у разі сечокам’яної хвороби та інших хвороб нирок. Його краще пити між прийомами їжі протягом усього дня. Аби насолоджуватися цілорічно цим цілющим нектаром, його можна заморозити.

До того ж кавуни швидко відновлюють антитоксичну функцію печінки й дуже корисні тим, хто перехворів на жовтуху. Якомога більше треба їсти плід хворим на склероз, подагру, артрит, ревматизм, ожиріння. Проте користь цієї ягоди не обмежується лише м’якоттю, цілющу дію мають шкірки та насіння. Зокрема, кавунові шкірки широко застосовують у народній медицині. Наприклад, настій шкірок активізує роботу мікроорганізмів товстої кишки, помічний за дисбактеріозу та ін.

Рецепти від багатьох недуг

У разі артриту слід уживати щодня по 3-4 скибки кавуна одночасно з медикаментозним лікуванням.

Позбутися печії допоможе 1 склянка кавунового соку.

У разі ангіни в перші чотири дні корисно полоскати горло 0,25 склянки соку чотири рази на добу.

За вегетосудинної дистонії та остеохондрозу помічні ванни: покласти у ванну з температурою води 37°С 200 г свіжого кавуна зі шкіркою й 200 г кухонної солі. Приймати такі ванни слід 20 хв. Курс – 15 процедур, через день.

У разі запалення товстої кишки п’ять ст. л. висушених і подрібнених шкірок залити двома склянками окропу, накрити кришкою й дати охолонути. Перецідити. Приймати по 0,5 склянки чотири рази на день.

У разі болю голови маленькими ковтками, не поспішаючи, випити дві склянки кавунового соку. А до чола прив’язати грубу кавунову шкірку.

Діатез: 2 ст. л. кавунових шкірок залити 0,5 л води, кип’ятити 5 хв. на слабкому вогні, настояти 2-3 години, перецідити; приймати по 0,5 склянки за 30 хв. до їди тричі на день.

Ішемічна хвороба серця: сік двох яблук змішати з такою ж кількістю соку кавунів, приймати щодня в осінній період.

За геморою до гемороїдальних вузлів рекомендується прикладати тампони, змочені в кавуновому соку: добре зупиняють кровотечу.

Кашку з кавунової м’якоті слід наносити на рани в разі шкірних захворювань, для швидшого загоєння гнійних ран.

Кишкові паразити. Свіже кавунове насіння потовкти важким предметом, аби його розчавити, а не розтерти в порошок. На 1 л води взяти 100 г насіння, кип’ятити протягом 45 хв. на слабкому вогні, потім перецідити. Приймати тричі на день по 200-250 мл, бажано через 1-2 години після прийому їжі. Курс – 1 тиждень.

У разі маткових кровотеч висушене кавунове насіння перемолоти на млинку для м’яса й змішати з молоком у пропорції 1:10. Протягом дня випивати дві склянки суміші між прийомами їжі.

Кавунове «молочко»: насіння розтерти в холодній воді в пропорції 1:10. Приймати кожні дві години по 1 ч. л. (можна додати цукор чи фруктовий сироп) для зниження температури тіла та як глистогінний засіб.

За каменів у печінці та сечовому міхурі шкірки кавунів нарізати невеликими часточками (1,5х1,5 см) й висушити в тіні чи духовці, потім подрібнити, залити водою (1:1), кип’ятити на слабкому вогні 30 хв., охолодити; приймати по 1-2 склянки 3-5 разів на день до їди.

У разі циститів, нефритів, пієлонефритів, уратних та оксалатних каменів у нирках слід з’їдати по 2-2,5 кг зрілих кавунів на день чи пити сік (на 2 склянки соку – 1 ст. л. меду). Кавуновий сік розчиняє солі й видаляє їх з організму. Однак за фосфатних каменів таке лікування неефективне.

Увага! Якщо в м’якоті кавуна є хоча б кілька жовтих ущільнених ділянок, розміром від 0,3 до 2 см і більше, такий кавун у жодному разі не повинен потрапляти на стіл. Кавуни мають властивість нагромаджувати в собі селітру, фосфор та інші хімікати. «Перегодовані» добривами й пестицидами для швидкого дозрівання та тривалого зберігання, вони дуже небезпечні. Навіть у здорової людини від вживання такого кавуна може виникнути нудота, блювота, шлунковий біль, пронос. Ще більш небезпечні вони для дітей та людей, які страждають від ниркових захворювань.

Крім того, кавуни протипоказані за колітів, проносів, хвороб серцево-судинної системи з тенденцією до затримання рідини в організмі, діабету.

Хворим на атеросклероз не рекомендують вживати кавунове варення й кавуновий мед.

Кавуни зазвичай подають на десерт. Але тут потрібно зважати на те, що перетравлюються вони не в шлунку, а в кишківнику, тож якщо змішати їх з іншою їжею, яка потребує шлункового перетравлення, вони швидко розкладаються й починають бродити, посилюючи метеоризм.

Як обрати кавун

Насамперед кавун вибирають з огляду на зовнішні ознаки: він має бути не дуже великим, але й не маленьким, найліпші параметри 7-12 кг. Маленькі кавунчики найчастіше – несолодкі, а дуже великі можуть бути нашпиговані нітратами. Під час постукування кавун, як кажуть, має дзвеніти й тріщати під час стискання. Глухий та невиразний звук може означати, що ягода всередині побита чи зірвана зеленою й дозрівала дорогою тощо. На шкірці ягоди не повинно бути вм’ятин і тріщин, репаних місць, через які в кавун можуть проникати й розмножуватися різні бактерії. Шкірка має бути блискучою, без матового нальоту, з чітким смугастим малюнком. Крім того, збоку на кавуні має бути жовта земляна пляма середнього розміру й сухий так званий хвостик (плодоніжка).

І що дуже важливо: не купуйте кавуни поблизу трас, вулиць з інтенсивним рухом, там вони можуть натягтися вихлопних газів і різних шкідливих речовин. Посмакувавши такою ягодою, замість користі можна отримати отруєння. Кавуни мають продавати у спеціально відведених для цього місцях, точка продажу має бути захищена навісом від дощу. Ягоди розміщують на піддонах, на висоті не менше 20 см над землею (підлогою).

Не соромтеся запитувати в продавців про наявність документів, які підтверджують якість ягоди.

Дехто із знавців розрізняє кавуни за статтю: кажуть, що «кавуниха» солодша, ніж кавун. Визначають її по кружечку з протилежного боку «хвостика»: у кавунів-дівчаток він плоский і широкий, а в кавунів-хлопчиків – маленький і випуклий.

Придбавши кавун, не кваптеся куштувати його на смак. Перед вживанням вимийте кавун щіткою й витріть рушником. Насолоди вам!

Лілія ЛУКАШ