Зузанна Бетковяк: «У ТДМУ гарні умови для здобуття якісної вищої медичної освіти»

Студентка 4 курсу медичного факультету Зузанна Бетковяк – президент філії Тернопільського представництва Європейської медичної студентської асоціації, що об’єднує студентів ТДМУ різних курсів. Про діяльність асоціації, реалізовані проекти та нові цікаві ініціативи й про особисті плани Зузанна розповіла кореспонденту «Медичної академії».

– Тернопільський осередок ЄМСА в нашому університеті плідно працює й успішно розвивається. Нині він об’єднує понад півсотню активних та ініціативних студентів, які приїхали на навчання з різних країн. Є також студенти з України. Першим президентом організації був Дональд Оріаіфо, який приїхав на навчання з Нігерії й нині вже закінчив ТДМУ. Пізніше її очолював Парт Саб’я Сачі. Нині члени осередку сформували шість команд, а до керівного складу увійшли віце-президент з напрямку тренінгів і наукових досліджень Амін Мудасар, HR-віце-президент Саміра Хаятулах, віце-президент зі зв’язків з громадськістю Аршбір Сандху, віце-президент з адміністративної роботи Тайво Салаудін. Метою нашої діяльності є проведення заходів і втілення у життя студентських програм, які дають змогу майбутнім медикам реалізувати себе у галузі медицини.

Варто нагадати, що ЄМСА – неурядова, незалежна та неприбуткова організація, заснована 1991 року в Брюсселі (Бельгія), діє на теренах Європи й активно сприяє об’єднанню медичного студентства. Нині понад 20 медичних університетів з 62 країн Європи є членами ЄМСА. Прагнучи покращити якість медичної допомоги населенню, організація активно сприяє співпраці та обміну знань між студентами-медиками Європи в галузі медичної освіти й науки, медичної етики та європейської інтеграції. В кожній з цих галузей ЄМСА втілює цікаві проекти. Йдеться, зокрема, про підтримку провідних медичних наукових конференцій та конгресів студентів-медиків, міжнародної Програми обміну студентськими практиками, проведення різних доброчинних акцій.

– Тернопільський осередок ЄМСА вже зорганізував низку благодійних заходів. Наведіть кілька фактів.

– Студенти відвідали спеціалізований дитячий будинок, щоб розповісти малюкам, як правильно чистити зуби та чому не слід боятися «білих халатів», провели кампанію з пропаганди гігієни «Бути чистим – бути здоровим». Відбулися також акції, спрямовані на боротьбу з онкологічними захворюваннями молочної залози й збереження здоров’я чоловіків, цикл заходів з боротьби та профілактики ВІЛ/СНІД, показ фільмів на медичну тематику «Movies & Medicine» та багато інших.

– Що в найближчих планах?

– З нагоди Дня боротьби з цукровим діабетом, який відзначаємо в листопаді, побуваємо в школах, щоб розповісти школярам про профілактику цієї хвороби. Є й інші цікаві проекти, що стосуются охорони здоров’я, медичної освіти, медичної етики та культури, європейської інтеграції. Зокрема, цього навчального року з ініціативи наших студентів у Тернополі відбудеться щорічна Всеукраїнська асамблея ЄМСА, на яку приїдуть понад 100 студентів з інших осередків ЄМСА в Україні.

– Зузанно, ви приїхали на навчання з Польщі. Чи є у вашій країні осередки ЄМСА?

– Так, вони активно діють у медичних вишах Любліна, Варшави. Будемо налагоджувати співпрацю, обмінюватися досвідом.

– Де ви народилися?

– У Познані. Закінчила відділення фізики університету ім. Адама Міцкевича, де здобула спеціальність «оптометрист». Це – фахівець з корекції зору за допомогою окулярів і лінз.

– Оптометрія – дуже вузька галузь офтальмології. Чи хотіли б ви після закінчення університету працювати лікарем-офтальмологом?

– Наразі в пріоритеті гінекологія. Але уподобання змінюються. Раніше я хотіла бути педіатром, зараз – гінекологом, але остаточно визначуся згодом. Попереду ще шостий курс.

– Як батьки сприйняли ваше рішення навчатися так далеко від дому? До речі, вони теж медики?

– Моя мама – психолог, тато закінчив природничий університет. А щодо того, де навчатися… Україна й Польща – дві сусідні країни і мені додому не так далеко, як, скажімо, студентам з Індії чи Африки, які теж навчаються в ТДМУ.

– Українську мову опанували вже тут?

– Раніше я українську не вивчала, тому не можу сказати, що знаю її добре. Тобто я все розумію, та говорити мені ще важко. Але маю багато друзів-українців, які допомагають вдосконалити мою розмовну українську.

– Навчання на факультеті іноземних студентів ТДМУ ведеться англійською?

– Так, і перший рік мені було дуже важко. Адже я закінчила польську школу, де хімію й біологію викладали рідною мовою, а англійську вчили як іноземну. Зате зараз читати англійські підручники мені навіть зручніше, ніж польські. Швидше зміст засвоюєш. А ще система оцінок в Польщі трохи відрізняється від української. Тут 12 – «відмінно», а в Польщі – 6, «дуже добре» – 5, «добре» – 4. Тож не одразу зрозуміла, які оцінки є добрими, а які ні.

– У вашій групі є ще студенти з Польщі?

– На курсі є, а в моїй групі навчаються студенти з Індії, Нігерії, Гани, Єгипту, Чехії. Тож мовою спілкування є англійська.

Тішуся, що навчаюся в ТДМУ. Тут гарні умови для здобуття якісної вищої медичної освіти, є можливість брати участь у різних міжнародних програмах, працювати в Тернопільському представництві Європейської медичної студентської асоціації. Всебічну підтримку нам надає деканат, також хочу подякувати за турботливе ставлення заступникові директора Центру виховної роботи та культурного розвитку, доценту Олені Володимирівні Покришко, яка опікується іноземними студентами.

– Чим захоплюєтеся поза навчанням?

– Дуже люблю гори. Мені комфортно в горах і влітку, і взимку. Взимку навіть краще. Немає людей, більше адреналіну. Вдома я відвідувала курси скелелазіння й змогла підкорити найвищу гору в польських Татрах – Риси. А в українських Карпатах піднімалася на Говерлу, на гору Піп Іван. Нову гірську мандрівку планую на зимові канікули, після сесії.

Люблю звірят. Вдома в Познані у мене живе такса, яку взяла зовсім маленькою з притулку для собак. А тут, у Тернополі, моя подруга знайшла на вулиці кошеня – крихітний пухнастий клубочок. Я забрала його додому…

– І тепер у котеняти є дбайливий господар, точніше, господиня. Клопоту не завдає?

– Ні, ми з ним великі друзі.

Лідія ХМІЛЯР,

Микола ВАСИЛЕЧКО (фото)

Поділитись:Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterShare on LinkedInEmail this to someonePrint this page