Довкілля та здоров’я

Таку назву мала науково-практична конференція, що відбулася в Тернопільському національному медичному університеті імені І.Я. Горбачевського. Щороку її зорганізовують у квітні, вшановуючи пам’ять жертв аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Цьогорічна – вже вісімнадцята. В роботі форуму взяли участь начальник управління екології та природних ресурсів облдержадміністрації Орест Сінгалевич, заступник директора обласного лабораторного центру МОЗ України Володимир Паничев. Матеріали конференції ввійшли до збірника «Довкілля і здоров’я», де їх розміщено в розділах: «Експериментальні і прикладні аспекти екологічної фізіології»; «Гігієнічна оцінка ризику для здоров’я населення впливу довкілля»; «Мікробіологічні аспекти забезпечення здоров’я людини та збереження зовнішнього середовища».

Іван КЛІЩ, проректор ТДМУ, професор

Учасниками конференції стали представники вишів, санітарно-протиепідемічних закладів й управління екології та природних ресурсів Тернополя. Свої тези для публікації у збірнику матеріалів конференції надіслали науковці з Київського національного медичного університету ім. О. Богомольця, Запорізького медуніверситету, Національного наукового центру радіаційної медицини НАМН (м. Київ), Донецького національного медуніверситету, Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, а також вчені з Луганська, Вінниці, Дніпра, Житомира, Ужгорода, Івано-Франківська, Львова, Києва, Дніпра, Чернівців, Вінниці.

Конференцію відкрив завідувач кафедри фізіології з основами біоетики та біобезпеки ТНМУ, голова Тернопільського обласного осередку Всеукраїнської екологічної ліги, заслужений діяч науки і техніки України, професор Степан Вадзюк, який акцентував увагу на актуальності небезпеки забруднення довкілля, зокрема, радіоактивними нуклідами та впливу їх на здоров’я населення забруднених територій, особливо в зоні, що прилягає до епіцентру вибуху.

– Зорганізовуючи конференцію, завжди ставимо триєдину мету – привернути увагу громадськості до екологічних проблем, почути позицію влади щодо їх розв’язання, й, звісно, дослухатися до науковців і зважити на їхню точку зору. Збираємося щороку в такому тісному товаристві, аби обговорити широке коло питань. Особливо болить і нині трагедія, що сталася 33 роки тому. Чорнобиль – це лихо не лише українського народу, а глобальна катастрофа, яка змусила світ подивитися іншими очима на техногенні фактори екологічного забруднення й виробити нові підходи та стратегії розв’язання цих проблем. Але екологічні негаразди не подолати без урахування питань економічного та соціального спрямування. Стратегічний вектор майбутнього людства – це сталий розвиток. Бо за час, що минув, з’явилися й інші чинники, зовнішні та внутрішні, які негативно позначаються на здоров’ї людей. Приміром, електромагнітне забруднення, генетично модифіковані продукти, перспективи дії яких достеменно невідомі. Серед екологічних проблем – глобальне потепління з усіма наслідками, атмосферні озонові діри та інші. Конференції, розпочаті з ініціативи Всеукраїнської екологічної ліги, сприяють пошуку шляхів зменшення впливу цих чинників на здоров’я людини, – наголосив Степан Нестерович.

Орест СІНГАЛЕВИЧ, начальник управління екології та природних ресурсів ОДА

Професор С. Вадзюк озвучив привітання голови Всеукраїнської екологічної ліги Тетяни Тимочко, в якому вона зазначила: «Роботу вашого форуму важко переоцінити, оскільки проблеми, які ви порушуєте, є найбільш актуальними для нашої країни, і викликають стурбованість усього суспільства». У вітальному листі було наголошено, що такі форуми сприяють подальшому розвитку руху за чистоту та процвітання не лише України, але й планети загалом. Тетяна Тимочко побажала учасникам плідної роботи, доброго здоров’я, творчої наснаги та нових вагомих здобутків на благо нашої Батьківщини.

Тепло привітав аудиторію проректор з наукової роботи ТНМУ Іван Кліщ, наголосивши на актуальності та значимості запропонованих до обговорення тем, а також побажав учасникам конференції плідної роботи.

Загалом учасники форуму працювали у трьох секційних засіданнях. Пленарне ж розпочали з доповіді професора Степана Вадзюка, в якій йшлося про медико-соціальні аспекти глобального потепління, зокрема, його вплив на здоров’я людини. Степан Несторович наголосив на тому, що ми є свідками кліматичних катаклізмів, які з кожним роком дедалі більше наростають, й основним показником, що свідчить про зміну клімату, є середньорічне зростання температури повітря. «Україна як європейська держава не залишається осторонь від проблем, пов’язаних з глобальним потеплінням. Так, Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016 року №932 схвалена «Концепція реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030 року» та розроблений план заходів щодо її реалізації, виконання яких контролює Верховна Рада України, а науковцям і громадським активістам слід активно долучитися до цього», – наголосив у своїй доповіді професор Степан Вадзюк.

Про збереження чистоти водних ресурсів Тернопілля йшлося у доповіді начальника управління екології та природних ресурсів Тернопільської облдержадміністрації Ореста Сінгалевича.

Заступник директора Тернопільського обласного лабораторного центру МОЗ України Володимир Паничев у своєму виступі наголосив на ролі факторів довкілля в епідеміології неінфекційних та інфекційних захворювань, серед яких на перших позиціях – якість питної води, харчових продуктів. Погіршують здоров’я співвітчизників й дефіцит йоду, фтору, селену та інших мікроелементів у харчуванні. Немаловажний чинник й забруднене повітря, водойми, ґрунт. Термінової уваги потребує радіаційна безпека, дотримання правил та умов зберігання відходів, вирішення питань несанкціонованих сміттєзвалищ, ненормоване використання отрутохімікатів та мінеральних добрив у сільському господарстві. Зменшення озеленення, вирубування лісів також відбирають здоров’я мешканців. Отож такі результати людського втручання та недотримання правил співжиття можуть призвести до нових техногенних катастроф, їх наслідки не залишаться безслідними, наголосив Володимир Паничев.

Широку палітру доповідей представили науковці Тернопільського національного медичного університету. Зокрема, професор ТНМУ Леонід Грищук привернув увагу до медико-екологічних проблем туберкульозу в Україні, наголошуючи, що, за даними ВООЗ, Україна посідає друге місце у світі за поширеністю туберкульозу. Щороку виявляють до 40 тисяч нових хворих. Майже 5 тисяч людей помирають від різних форм цієї недуги. Наразі ситуація щодо туберкульозу в Україні й, зокрема, у Тернопільській області, є складною. Але якщо запобігти впливу негативних факторів на організм людини, то можна запобігти цьому захворюванню. Розв’язанню назрілих проблем, на думку науковця, може сприяти удосконалення протитуберкульозної служби та підвищення ефективності лікування хворих на сухоти з використанням нових методів діагностики й лікування.

Зацікавлення аудиторії викликала й доповідь доктора медичних наук, професора кафедри патологічної фізіології ТНМУ О.В. Денефіль «Особливості психічних властивостей особистості жінок і порушення менструального циклу залежно від маси тіла».

Метод застосування інформаційних технологій для реєстрації та аналізу артеріальних осцилограм представив учасникам форуму один з розробників оригінальної методики – професор Дмитро Вакуленко.

Про структуру контингенту хворих у зоні проведення бо-йових дій вів мову доцент ТДМУ Ігор Кулянда, якому довелося самому стати учасником подій в зоні ООС. Проаналізувавши особливості формування структури захворюваності в умовах ведення бойових дій на сході України, було з’ясовано, що в умовах позиційної війни більший відсоток санітарних втрат припадає на небойові втрати. Серед захворювань переважає терапевтична патологія. Негайного перегляду, на думку вченого, потребують статті щодо визначення придатності до служби в армії під час мобілізації. Зокрема, оптимальний термін безперервного перебування у зоні проведення бойових дій повинен сягати не більше трьох місяців. Важливо, щоб військовими на другому етапі медичної евакуації займалися спеціалісти з надання психологічної допомоги, наголосив Ігор Кулянда.

Від групи співавторів нашого університету з доповіддю «Проблеми водопостачання населення в Тернопільській області» виступила доцент ТНМУ О. В. Лотоцька.

Представник Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова, кандидат фармацевтичних наук Олена Зарічанська у своєму виступі розповіла про переваги культивування лікарських рослин порівняно із заготівлею дикорослих видів на прикладі лілійника буро-жовтого.

Із Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика заслухали доповідь О. В. Давидович, Д. Ю. Морєвої, Н. Я. Давидович, О. А. Кононенко, Ю. І. Голубової, В. О. Лихацької про визначення біологічного віку людини як фундаментальне поняття в оцінці здоров’я пацієнтів похилого віку. Від колективу авторів Ю. Є. Лях, А. П Романюк, Н. Я. Ульяницька, О. О. Якобсон – Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки прозвучала доповідь на тему: «Особливості латентності та амплітуди викликаних потенціалів кори головного мозку у футболістів». С. Ю. Макаров із Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова виступив про показники функціонального стану вищої нервової діяльності студентів закладів вищої медичної освіти та їх зміни протягом періоду навчання. Представник Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького Ю. В. Федоренко повідомив про інтегральну оцінку адаптації за умов дії екстремальних факторів.

Дуже цікавими були доповіді аспірантів і молодих вчених кафедри фізіології з основами біоетики та біобезпеки ТНМУ. Зокрема, увагу аудиторії привернула доповідь Л. І. Горбань «Функціональна рухливість нервових процесів у молодих осіб різних соматотипів» і виступ студента 2 курсу В. А. Козіцького, який вивчав вплив погодніх умов на стан тривожності у студентів. «Особливості сенсомоторної системи осіб юнацького віку в умовах подразнення вестибулярного аналізатора» – такою була тема виступу асистента кафедри фізіології з основами біоетики та біобезпеки ТДМУ Р. М. Шмати.

Аспірант кафедри Ю. В. Болюк виступила з доповіддю «Рівень тривожності студентів першого та другого курсів з різним станом тканин пародонта».

Інші представлені на конференції роботи були присвячені темі впровадження принципів сталого розвитку у навчальний процес ДВНЗ України (Г. С. Сатурська), використанню продуктів харчування з пребіотиками при закрепах та дисбіозі у кишках (Т. А. Лєбєдєва), впливу куріння на реабілітацію пацієнтів з переломом п’яткової кістки (Є. А. Лимар).

Зацікавлення аудиторії викликали й доповіді фахівців обласного лабораторного центру МОЗ України щодо особливостей епідпроцесу ротавірусної інфекції на Тернопільщині у 2014-2018 роках (доповідач М. М. Павельєва) та аспектів поширення сказу в нашій області (доповідач Н. І. Годована).

Лариса ЛУКАЩУК,

Микола ВАСИЛЕЧКО (фото)