Дмитро Хвалибога: «Хірургія – майже ювелірна робота, вона помилок не пробачає»

– Ким би став, якби не лікарем? Ні, лише лікарем! Цією професією марив ще зі шкільної парти, – ділиться думками клінічний ординатор кафедри хірургії №1 Дмитро Хвалибога, – хоча в родині лікарів немає. Найбільше моє рішення підтримувала бабуся. Дуже вже їй до душі ця професія.

Ніколи не забуду свій перший день у лікарні. Спочатку все нове й незвичне. Однак з часом до усього звикаєш. Головне, щоб були мудрі наставники. Хірургія – майже ювелірна робота, вона помилок не пробачає. Тут потрібен досвід і вміння. Теорія – це одне, а от на практиці клінічна картина може бути цілком інша.

– Хороший хірург – який він?

– Це справжній фахівець своєї справи, який постійно розвивається та не стоїть на місці. Вміє бути милосердним і співчутливим до чужого болю.

– У лікарів існують забобони?

– Я особисто не є забобонний. Але старші колеги вчили, що перед операцією хірургічні рукавички слід одягати з правої руки. Чи допомагає? Не знаю. (Усміхається – авт.). Вважаю, що успіх операції залежить від правильно прийнятих рішень і бездоганно виконаних маніпуляцій скальпелем. Рукавички тут ні до чого.

– Траплялися екстремальні ситуації, коли медичну допомогу довелося надавати просто неба, на вулиці?

– Один раз був, коли приїжджав до батьків у Теребовлю. Хлопець упав з дерева та отримав відкритий перелом правої ноги. До приїзду «швидкої» надавали першу медичну допомогу, щоб не втратив багато крові.

– Доводилося бачити, як працюють медики за кордоном?

– Так, в Італії. Мого товариша оперували в лікарні в Неаполі, тож мав нагоду побачити, як все там влаштовано. В Італії кожен пацієнт має електронну медичну картку, а результати аналізів приходять на е-пошту. До лікаря також стають в он-лайн-чергу. В цій країні державна медицина – безкоштовна. Якщо потрібно терміново здати якийсь важливий аналіз, то краще йти в приватну клініку, бо в державних можуть бути великі електронні черги. До лікаря – за записом або чекати під кабінетом. У державній лікарні також потрібно платити, але там ціна невелика. «Швидкі» є різного кольору за кодами – білі, зелені, жовті й червоні. Кольори відповідають стану хворого: білий – не дуже погано, червоний – щось серйозне. Якщо викликати червону, але нічого серйозного не виявлять, доведеться заплатити 25 євро штрафу. На «швидку» можна завжди приїхати самому, там на місці є лікар цілодобово.

– Як любите відпочивати? Який відпочинок для вас найкращий?

– Моє захоплення – мандрівки. Щойно випадає нагода відпочити, обов’язково кудись їду. На початку березня було кілька вихідних, то встиг побувати у Львові, Хмельницькому, Кам’янець-Подільському. В Україні мені до вподоби столиця. Багато скаржиться на інтенсивний рух у Києві та шалений темп життя, але мені подобається. А скільки там цікавих архітектурних пам’яток, які стали історичним надбанням! Словом, коли не приїжджаю сюди, завжди відкриваю Київ для себе по-іншому. За кордоном дуже сподобався Ватикан. Чого ж лише вартий там собор святого Петра! Храм вражає своєю красою, розмірами та архітектурою. Сам по собі вважається величним архітектурним пам’ятником знаменитих майстрів Браманте, Рафаеля та Мікеланджело. Цей храм володіє також скарбницею надзвичайних шедеврів і святих реліквій, які свідчать про драматичну історію і собору, і самої церкви.

– Що вважаєте найбільшим багатством людини?

– Хорошу репутацію.

– Яка ваша професійна мрія?

– Стати добрим фахівцем.

Мар’яна СУСІДКО,

Микола ВАСИЛЕЧКО (фото)

Поділитися...
Share on Facebook
Facebook
Share on Google+
Google+
Tweet about this on Twitter
Twitter
Share on LinkedIn
Linkedin