Двічі лауреат нобелівської премії

Марія Склодовська-Кюрі

Марія Склодовська-Кюрі народилася у Варшаві 7 листопада 1867 р. Її батько викладав фізику та математику, а мати була власником пансіонату для дівчат із заможних родин. Після закінчення Варшавської гімназії із золотою медаллю (1884 р.), Марія впродовж п’яти років працювала гувернанткою, щоб матеріально допомогти сестрі Броні, яка навчалася на медичному факультеті Паризького університету. Після приїзду до Франції Марія Склодовська навчалася на природничому факультеті Паризького університету (1891-1894рр.) і, закінчивши його, отримала два дипломи ліценціата, які еквівалентні ступеню магістра, – з фізики та математики. 1895 р. Марія одружилася з французьким фізиком П’єром Кюрі й почала працювати в його лабораторії у Школі фізики та хімії, а також викладала фізику (1900-1906 рр.) у Вищій нормальній школі (Париж), серед випускників якої було 12 лауреатів Нобелівської премії. 1897 р. Марія Кюрі почала досліджувати випромінювання, яке відкрив 1896 р. французький фізик Антуан Беккерель.

П’єр Кюрі

А. Беккерель виявив, що солі урану випромінюють невидимі промені або частинки, які проникають через непрозорі тіла, викликаючи фотолюмінесценцію, іонізують речовину та здатні засвічувати фотопластинку.

1896 р. М. Склодовська-Кюрі досліджуючи радіоактивність торію, зазначає, що радіоактивність деяких мінералів, які містять уран і торій, була значно вища від очікуваної. Вона припускає, що ці мінерали (уранова смоляна руда, хальколіт та аутоніт) містять новий дуже радіоактивний елемент, який відрізняється від урану й торію. Пошуки цього гіпотетичного радіоактивного елементу в урановій смоляній руді проводила разом із П. Кюрі. 1898 р. завдяки копіткій праці та методу збагачення активною речовиною, який розробило подружжя Кюрі, були відкриті нові хімічні елементи, один із яких назвали полонієм на честь Польщі, батьківщини Марії Склодовської-Кюрі, а інший – радій.

П’єр і Марія писали: «Ми вважали, що речовина, яку здобули із смоляної руди, містить якийсь метал, до цього часу не помічений, за своїми аналітичними властивостями близький до вісмуту. Якщо існування нового металу підтвердиться, пропонуємо назвати його полонієм, за назвою країни, в якій один з нас народився». Активність полонію виявилась у 400 разів більшою, ніж активність урану, а активність отриманого ними радію перевищувала активність урану в 900 разів.

Анрі Беккерель

У квітні 1902 р. А. Беккерель на прохання П’єра Кюрі приготував препарат радію для демонстрації його властивостей на конференції. Беккерель поклав скляну трубочку з радієм у кишеню жилетки, де вона була майже шість годин. Через 10 днів на шкірі, навпроти кишені жилетки, з’явилося почервоніння, яке нагадувало за своєю формою трубочку з препаратом радію, а через декілька днів там утворилася виразка. Він змушений був звернутися до лікаря. Лікар лікував цю рану так само, як лікують опіки. Майже через два місяці рана зарубцювалася. П’єр Кюрі провів на собі низку дослідів для перевірки та уточнення дії променів радію, про яку йому повідомив Беккерель. Десятигодинне опромінення шкіри руки препаратом радію призвело через кілька днів до таких же наслідків: почервоніння, запалення, відкрита рана, лікування якої тривало чотири місяці. Так фізики вперше виявили вплив радіоактивного випромінювання на організм людини. Беккерель виявив, що промені радію впливають на нервові центри, що призводить до паралічу та смерті. Вже тоді були зроблені спроби лікувати ракові й нервові захворювання радіоактивним випромінюванням.

Подружжя Кюрі не запатентувало винахід радію, хоча виділений ними один його грам оцінювався у понад мільйон фунтів золота. Марія писала: «Радій не повинен нікого збагачувати. Це елемент. Він належить усьому світові».

У своїй книзі «П’єр Кюрі» Марія Кюрі описує, в яких умовах проводила дослідження з відходами уранової руди: «Мені доводилося обробляти за раз до двадцяти кілограмів первинного матеріалу і заставляти сарай великими посудинами з хімічними осадами та рідинами. Це була виснажлива праця – пересипати мішки в посудини, переливати рідини з однієї посудини в іншу, кілька годин поспіль перемішувати у чавунній посудині матеріал, що кипить».

Дослід Беккереля

1903 р. П’єру Кюрі, Марії Склодовській-Кюрі та Антуану Беккерелю за вивчення явища радіоактивності присуджено Нобелівську премію з фізики.

З 1906 р. М. Склодовська Кюрі – професор Паризького університету й завідує, після трагічної смерті її чоловіка, кафедрою, яку очолював він, а з 1914 р. вона також директор Інституту радію.

М. Склодовська-Кюрі також стала Нобелівським лауреатом з хімії (1911 р.) за відкриття радію та полонію, вивчення властивостей радію, отримання радію в металевому стані й здійснення експериментів, пов’язаних з радієм.

П’єр і Марія Кюрі мали двох доньок. Одна із них – Ірен з чоловіком Фредериком Жоліо-Кюрі за відкриття штучної ра-діоактивності та синтез нових радіоактивних елементів 1935 р. стали Нобелівськими лауреатами з хімії.

У роки Першої світової війни (1914-1918 рр.) М. Склодовська-Кюрі зорганізувала 220 пересувних і стаціонарних рентгенівських установок для рентгено- та радіологічного обслуговування госпіталів Франції.

М. Склодовська-Кюрі дослідила багато елементів на радіоактивність, розробила основи кількісних методів радіоактивних вимірювань, встановила вплив радіоактивного випромінювання на живу клітину, першою використала радіоактивність (еманація радію) у медицині. Була членом десятка академій наук і наукових товариств, їй присуджено 10 наукових премій та вручено 16 медалей.

Марія Склодовська-Кюрі померла від лейкемії 4 липня 1934 року, її поховали під куполом Пантеону Парижа поруч з її чоловіком П’єром Кюрі.

Вшанування пам’яті Марії Склодовської-Кюрі:

– Одиницю виміру радіоактивності – кюрі – названо на честь подружжя Кюрі, як і елемент з атомним номером 96 – Кюрій.

– Іменем Марії Склодовської-Кюрі названі наукові та навчальні заклади в Любліні й Варшаві, Інститут Кюрі, Музей Кюрі та науково-технічний та медичний університет у Парижі.

– Свого часу як данину пам’яті Марії Склодовській-Кюрі Міжнародна організація медичної фізики зініціювала святкування 7 листопада (день народження Марії Склодовської-Кюрі) Міжнародного дня медичної фізики.

Валерій ДІДУХ,

Юрій РУДЯК,

доценти ТДМУ