Віталій Глушок: «Рання діагностика – запорука успішного лікування»

У календарі 10 травня позначений, як Всесвітній день боротьби з меланомою. Це саме та точка відліку, коли лікарі-дерматологи активізовують свою діяльність і люди мають змогу більше дізнатися та пройти профілактичні огляди, щоб вберегтися від цього небезпечного захворювання. Відбулися такі заходи й у Тернополі. З 2 до 8 травня у рамках Дня меланоми спеціалісти Тернопільського обласного клінічного шкірно-венерологічного диспансеру за участю фахівців кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією, шкірними та венеричними хворобами Тернопільського національного медичного університету провели консультування та огляд пацієнтів.

Про недугу, яка набула вже глобального масштабу, та заходи щодо її подолання розпитувала в асистента кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією, шкірними і венеричними хворобами, члена Європейської академії дерматології і венерології та Міжнародного товариства дерматоскопії, лікаря-дерматоонколога Віталія Глушка.

– Віталію Степановичу, на що спрямована діяльність лікарів-дерматологів, дерматоонкологів у боротьбі з меланомою та іншими формами раку шкіри і що каже статистика з цього приводу?

– Профілактикою цих недуг займаємося повсякчасно, навіть якщо пацієнт звернувся до фахівця з іншою проблемою. Але у рамках Дня меланоми люди з усієї області могли звернутися до наших фахівців і цілеспрямовано, оминаючи черги, отримати консультацію. У ці дні зосереджували власні зусилля на кампанії з діагностування, лікування й профілактики меланоми та інших форм раку шкіри, яка проходить у рамках пан’європейського проекту «Євромеланома». З 2013 року його схвалило та підтримує МОЗ України.

Окрім широкомасштабної діагностики, метою проекту є також інформування краян про шкідливість надмірного перебування на сонці, ознайомлення із правилами профілактики шкірних онкологічних захворювань. Меланома не хоче здавати позицій. Ця проблема особливо актуальна нині – драматична ситуація склалася і в Україні, і в світі, позаяк летальні наслідки становлять 37%, якщо діагноз встановлений занадто пізно. Щодо України, то, за даними Національного канцер-реєстру, 2017 року на меланому захворіли понад 2955 осіб, з них – 1219 чоловіків і 1736 жінок. Показник 5-річної виживаності хворих становить майже 50%. Індекс-відношення показника смертності до захворюваності в Україні – 0,32. Для порівняння, цей самий показник у США становить 0,13, що свідчить про несвоєчасну діагностику меланоми шкіри в нашій країні. На Тернопільщині впродовж останніх трьох років діагностовано 187 випадків меланоми: 2016 року – 63, 2017 – 57, 2018 – 67. Частка занедбаних випадків становить від 6,3 до 19%.

Боротьбу слід вести найперше у напрямку всеохоплюючого скринінгу краян з метою раннього виявлення захворювання.

– Саме ця онкологічна недуга для багатьох пацієнтів звучить як припис, а для лікарів – це виклик…

– Меланома – це найбільш небезпечна форма раку шкіри. Вона розвивається з клітин меланоцитів, які знаходяться у верхньому шарі шкіри. Переважно меланома виникає на здоровій шкірі й часто нагадує звичайну родимку – меланоцитарний невус. Однак на злоякісні перетворюються й уже існуючі родимки. Більшість меланом чорного або коричневого кольору, втім, можуть мати колір шкіри або рожевий, червоний, фіолетовий, синій чи навіть білий, що ускладнює клінічну оцінку та діагностику.

Меланома належить до найбільш агресивних видів раку. Але якщо її виявити на ранніх стадіях, то є ймовірність повного одужання. Якщо ж діагностика була запізнілою, процес може поширюватися на інші органи, пухлина метастазує, можливість вилікування зменшується й наслідок може бути фатальним.

– В якому напрямку слід проводити профілактику?

– Ми інколи недооцінюємо значення профілактичних заходів, але з погляду доказової медицини вони вкрай важливі. На моє переконання, просвітницька діяльність відіграє велику роль, приміром, не всі знають про шкідливість надмірної інсоляції, тому «печуться» на сонці чи засмагають у солярії, що також шкідливо. Це ті чинники, які можуть спровокувати в майбутньому низку дерматологічних захворювань, зокрема, й онкологічних. Тому ставлення наших співвітчизників до засмаги необхідно змінити, і, власне, такі масштабні акції під час проекту «Євромеланома» – чи не найкраща можливість «розбудити» людей та донести до них важливу інформацію. Не налякати, а саме поінформувати, щоб вони завчасно звернулися до дерматолога.

Ще один аспект такої діяльності – це реорганізація та вихід на новий рівень надання онкологічної допомоги. Всеохоплююче зростання захворюваності на неоплазії вимагає настороженості лікарів усіх спеціальностей та певного оновлення меддопомоги хворим з онкопатологією шкіри. Але наразі далеко не в усіх онкологічних і дерматологічних лікувальних закладах є у штатних розписах посади лікарів, відповідальних за цей розділ роботи. У Тернопільському обласному шкірно-венерологічному диспансері вже четвертий рік запроваджено посаду фахівця, відповідального за проведення діагностики з метою раннього виявлення пухлин шкіри, а також навчання дерматологів нашої області задля підвищення рівня знань про неоплазії шкіри та передпухлинні дерматози. Взагалі ж підготовку дерматологів з питань діагностики пухлинних захворювань шкіри в Україні почали проводити лише останніми роками. Переважно це короткотривалі курси тематичного вдосконалення, на яких подають лише основи знань з дерматоскопії, без вивчення клінічних аспектів дерматоонкології. Така ситуація часто є причиною запізнілого виявлення неоплазій шкіри й найперше – меланоми. У дефіциті й вітчизняні настанови, посібники, довідники з онкодерматології, а зарубіжні монографії і періодичні видання є доступними лише для фахівців, які мають добрі знання англійської мови. В Україні немає клінічних настанов і стандартів надання медичної допомоги хворим з неоплазіями шкіри, за винятком меланоми та плоскоклітинного раку шкіри. У світі ж відомо понад 500 нозологічних одиниць злоякісних і доброякісних пухлин шкіри, передракових станів, паранеоплазій, пухлиноподібних процесів, вад розвитку, а також генетичних захворювань, пов’язаних з пухлинами або схильністю до них. В українській онкодерматології склалася ситуація інформаційного голоду в теоретичних, експериментальних і клінічних її аспектах.

– Хто в зоні ризику захворіти на меланому?

– Є низка чинників, які збільшують імовірність розвитку недуги. У розмовах з пацієнтами ми розповідаємо про шкідливість інтенсивного сонячного опромінення, користування солярієм, контакту з канцерогенними речовинами. Особливо ретельно обстежуємо пацієнтів, які мають велику кількість родимок, ВІЛ-інфікованих, людей зі світлою шкірою, а також осіб, які отримують хіміотерапію, цитостатики, системні кортикостероїди. Окрема група ризику – люди, в яких хтось з родичів був хворий на меланому. Всі з цієї категорії повинні щороку обстежувати шкіру методом дерматоскопії. І в нашому закладі створено для цього сприятливі умови.

Також навчаємо людей самостійно оглядати свої шкірні покриви, адже виявити меланому можна за допомогою експрес-тесту. Потрібно запам’ятати слово АКОРД, де кожна літера означає ознаки недуги, на які потрібно звернути увагу: асиметрія, край (поява на ньому нерівностей), окрас (зміни, його нерівномірність), розмір (збільшення вшир або у висоту), динаміка (поява кірочок, кровоточивість, втрата волосся).

Розповідаємо пацієнтам, як мінімізувати ризик захворювання. Для цього треба дотримуватися кількох порад: своєчасно видаляти невуси, що постійно травмуються, і обмежити кількість потрапляння ультрафіолетового випромінювання на шкіру. Засмагати без шкоди для здоров’я можна до обіду й після 16 години. Слід користуватися кремом для засмаги, не допускати зневоднення свого організму під час спеки. Не користуватися соляріями. Оглядати свою шкіру кожного місяця. Звертатися до дерматоонколога щонайменше один раз на рік.

Лариса ЛУКАЩУК