Від рівня надання первинної меддопомоги залежить стан здоров’я мешканців громади

Співпраця громади та медиків – запорука успіхів на «первинці», стверджує головний лікар комунального некомерційного підприємства «Теребовлянський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Степан Кундрат. І доводить цю істину не гучними словами, а конкретними справами.

Степан КУНДРАТ, головний лікар комунального некомерційного підприємства «Теребовлянський районний центр первинної медико-санітарної допомоги»

За статистичними даними, в Теребовлянському районі на початок січня цього року проживає майже 65 тисяч мешканці. Наразі створено чотири об’єднані територіальні громади, щоправда, є 6 сільських рад, які не ввійшли до складу громад. Ці громади своїх закладів первинної медико-санітарної допомоги ще не створили, тому послуги на «первинці» всім жителям надає районний Центр ПМСД. Щодо мережі первинної ланки, то у складі медичного підприємства функціонує 16 амбулаторій загальної практики-сімейної медицини, 41 ФАП і ФП, а також діють сім медичних пунктів тимчасового базування.

– Заходи з децентралізації галузі охорони здоров’я, зокрема, налагодження стосунків з територіальними громадами в нашому районі ми розпочали з 2016 року, – розповідає головний лікар Степан Кундрат. – Спільно з керівниками району, громад, сільських рад зорганізовували та проводили зустрічі, круглі столи, інші заходи щодо формування спроможної мережі первинної медичної допомоги та матеріально-технічного оснащення нашого закладу. Основна мета, яку мали донести до місцевого керівництва, – те, що відповідальність за розвиток системи охорони здоров’я, а саме первинної медичної допомоги в часи децентралізації лягає на їхні плечі. І вочевидь, наші зусилля не пропали даремно, бо наразі всі амбулаторії під’єднані до мережі Інтернет, придбали комп’ютери, ноутбуки, принтери та сканери.

У процесі модернізації закладу взяли активну участь місцеві підприємці та агрогосподарства, які розгорнули свою діяльність на території району. З різних джерел фінансування за ці роки заклад зміг придбати більшість з того, що вимагає Табель матеріально-технічного оснащення. Але сказати, що така допомога є рівноцінною від усіх громад було б неправдою, – зауважує Степан Кундрат. – Щоправда, більшість вже зрозуміли, що отримали значно більше коло повноважень вирішувати медичні потреби своїх мешканців, і хоча кожен по-своєму, але роблять певні зусилля в цьому напрямку. Тішить, що прийшло й усвідомлення того, що від рівня надання первинної меддопомоги залежить стан здоров’я мешканців громади. А свої кошти громада має насамперед вкладати в заклад первинної меддопомоги, тобто той, який найближче до пацієнта, і де можна вирішити 70-80 відсотків усіх медичних потреб мешканців певної території.

Нам вдалося дещо змінити усталені стереотипи стосовно того, що ефективну та повноцінну первинну меддопомогу можна отримати на місці, в своєму закладі, це зекономить кошти й час, аби не діставатися за 30-40 кілометрів. до райцентру. Хочу назвати об’єднані територіальні громади, які найбільш активно долучилися до реформ первинної меддопомоги, – це Іванівська та Микулинецька. Вони допомогли з придбанням медобладнання на початку реформування, що стало для нас міцним стартовим майданчиком ще 2016 року. Торік розпочали будівництво трьох нових сільських амбулаторій загальної практики та капітальний ремонт у чотирьох амбулаторіях. Громади погодилися забезпечити 10 відсотків у співфінансуванні, як це й передбачено цим державним проєктом.

Узагалі ж, на мій погляд, основна роль у цьому процесі покладена на керівника закладу ПМСД, який уже не просто виконує функції головного лікаря, а й менеджера, що має знайти шлях ефективного розвитку свого закладу, – каже Степан Степанович. – Саме йому відведена місія вибудувати партнерські стосунки з громадою, керівництвом органів місцевого самоврядування. Часи нині такі, що красиві слова вже не діють, ти маєш показати ефективну роботу медустанови, бо громада дає оцінку її роботи і вирішує, чи варто вкладати туди кошти та який очікувати результат. Керівники громад розуміють: там, де працюють високопрофесійні лікарі, ефективно зорганізовано управління закладом, буде й віддача від інвестицій.

Якщо немає підтримки в громади, то самому зорганізувати роботу «первинки» доволі нелегко. З цього приводу згадую слова одного з наших доброчинців – керівника сільгосппідприємства: «Ми повинні бути впевнені, кому даємо допомогу, бо інакше – це гроші на вітер». Отож, здобути непідробний авторитет медичної установи – це головний пріоритет роботи районного центру первинної медико-санітарної допомоги.

Нещодавно сімейні лікарі Теребовлянщини разом з іншими колегами області отримали сучасні автомобілі швидкої медичної допомоги «Renault Duster». Перші такі транспортні засоби медики району отримали ще навесні, отож нині загалом 14 амбулаторій сімейної практики мають уже автомобілі. Автівки отримали ті амбулаторії загальної практики-сімейної медицини, що увійшли до спроможної мережі первинної меддопомоги, зокрема у Теребовлі, селищах Дружба та Микулинці, селах Ладичин, Лошнів, Іванівка, Струсів, Золотники, Вишнівчик.

Як зазначив сімейний лікар Вишнівчицької амбулаторії загальної практики-сімейної медицини Зіновій Скірак, автомобілі цієї марки вирізняються високою прохідністю та надійністю, що дає можливість доїзду до найвіддаленіших куточків району. Для бездоріжжя та ґрунтових доріг двоприводний двигун – чудове технічне вирішення комфортного пересування лікаря.

Лариса ЛУКАЩУК