Відбулася конференція для медичних сестер з усієї області

В актовій залі університетської лікарні зібралися представники медсестринського корпусу нашого краю на чергову науково-практичну конференцію. Мета таких заходів – підвищити обізнаність і фаховість молодших медичних спеціалістів щодо останніх досягнень медичної науки та практики.

(Зліва направо): Лідія ЧАЙКОВСЬКА – заступник начальника управління охорони здоров’я облдержадміністрації, Надія ФАРІЙОН – голова Асоціації медичних сестер Тернопільської області, Наталія ГАСАЙ – головна медсестра університетської лікарні

На конференцію прибули голова Асоціації медичних сестер Тернопільської області Надія Фарійон, заступники головних лікарів, директорів з медсестринства, головні медичні сестри, головні фельдшери міста Тернополя, районних лікарень, комунальних некомерційних підприємств і центрів первинної медико-санітарної допомоги.

З вітальним словом звернулася заступник начальника управління охорони здоров’я облдержадміністрації Лідія Чайковська. Вона наголосила на важливості теми конференції в контексті збереження здоров’я краян. Окреслила, зокрема, коло останніх подій у медичній галузі, поставивши наголос на ролі держави в розвитку охорони здоров’я. Так, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства затвердило проекти перших 310 нових амбулаторій, які зводитимуть за рахунок субвенції та державного бюджету. Будівництво розпочнуть вже найближчим часом в 15 областях України, у тому числі на Тернопільщині. У плані – відкриття кардіохірургічного центру університетської лікарні.

Світлана СМІЯН – завідувач кафедри внутрішньої медицини №2 ТДМУ, професор

Доповіддю «Ревматологічні маски хвороби Лайма. Діагностика, лікування, профілактика» у світлі останніх напрацювань науковців Тернопільського державного медичного університету розпочала конференцію завідувач кафедри внутрішньої медицини №2 ТДМУ, професор Світлана Сміян. Науковець розширила обізнаність молодших медичних спеціалістів щодо замаскованих форм хвороби Лайма, зокрема, за відсутності класичних проявів цієї недуги. В пацієнтів, які потерпають від тривалого болю в м’язах, суглобах, загальної слабкості, як засвідчують дослідження, цілком можлива хвороба Лайма, незважаючи на відсутність в анамнезі мігруючої ерітеми чи скарг на укуси кліщів. Отож Лайм-бореліоз може, й доволі часто, маскуватися за ревматичними захворюваннями. В доповіді було продемонстровано статистичні показники щодо діагностування захворювання та підкреслено, що відсоток пацієнтів з ревматичними проявами хвороби Лайма є доволі високим. Доповідач повідомила, що в Тернопільському медичному університеті успішно втілюють проект, який охоплює чи не всю Україну з вивчення цієї недуги. Тут створили лабораторію, де бажаючі можуть провести лабораторні дослідження та отримати консультацію щодо виявлення Лайм-бореліозу.

Богдан МАСЛІЙ – завідувач відділення інтервенційної радіології університетської лікарні

Проблемам діагностики, лікування та профілактики остеопорозу присвятила свою доповідь асистент кафедри внутрішньої медицини №2 ТДМУ Софія Гусак. Вона привернула увагу аудиторії до цього системного захворювання скелету, яке характеризується зменшенням кісткової маси та порушенням мікроархітектоніки кісткової тканини з відповідними підвищенням крихкості кістки й схильності до переломів. Нагалосила, що у США кожного року остеопороз спричиняє майже 1,5 мільйона переломів кісток. У більшості випадків остеопороз розвивається без симптомів – і пацієнт дізнається про його існування лише після першого перелому, зазначила Софія Гусак. Отож раннє діагностування хвороби є найкращою профілактикою остеопорозу. Доповідач наголосила на необхідності інструментальних і лабораторних методів дослідження, серед яких – визначення загального рівня іонізованого кальцію, фосфору, магнію та інших речовин у крові, а також метод визначення щільності кісткової тканини – денситометрія. Таке обстеження визначає ризик розвитку остеопорозу, оцінює ймовірність перелому та контролює ефективність лікування. Сучасне програмне забезпечення дає змогу графічно будувати історію хвороби окремого пацієнта та наочно демонструє прогрес лікування. Серед тих, кому необхідна ця діагностична процедура, – всі жінки після менопаузи та після 50 років; всі чоловіки, які старші 65 років; ті, в кого знизився зріст більше, як на 3 см. У зоні ризику – люди, які ведуть малорухливий спосіб життя, в кого порушений обмін речовин (зокрема, кальцію та вітаміну D). Показом до обстеження є прийом гормонів понад три місяці (преднізолону чи інших кортикостероїдів), зловживання кавою, алкоголем, курінням, у випадках, що потребують операції на кістках (ендопротезування, металоостеосинтез), для подальшого контролю за станом кістки навколо імпланту (ендопротезу).

Змістовну та надзвичайно актуальну доповідь для медичних сестер підготував виконувач обов’язків завідувача відділення інтервенційної радіології Тернопільської університетської лікарні Богдан Маслій. Зокрема, він розповів про впровадження в університетській лікарні нових технологій лікування серця й судин, а також продемонстрував слайди із сучасною апаратурою, яку застосовують нині в нашій лікарні. Зацікавлено слухала аудиторія про новий напрямок, запроваджений в медичному закладі, – ендоваскулярну хірургію. Головна особливість ендоваскулярних втручань – їх виконують без розрізів, а через пункцію – невеликі проколи на шкірі з допомогою інструмента 1-4 мм у діаметрі та під рентгенівським (ангіографічним) контролем у спеціальній рентгенопераційній. У більшості випадків для ендоваскулярного втручання не потрібний наркоз. Анестезіологи застосовують лише місцеве знеболення в точці пункції. Це дозволяє проводити такі втручання навіть пацієнтам з важкими супутніми захворюваннями, яким протипоказано традиційне хірургічне лікування. Доповідач у деталях розповів про коронарографію, ангіопластику та стентування, імплантацію стент-графів та інші методики ендоваскулярних втручань.

Започаткували в університетській лікарні новітні методи й за інших патологій, зокрема, у лікуванні варикоцеле, недуг передміхурової залози, ендокринній патології. Новітня апаратура дозволяє нині практикувати в умовах медичного закладу процедуру емболізації маткових артерій за лейомійоми матки. Богдан Маслій розповів, як застосовують рентгенендоваскулярні методи за панкреатитів, пухлин печінки, нирок, підшлункової залози, носових кровотеч. З’явилася можливість впровадити нові технології й у флебології, зокрема ендовенозну лазерну коагуляцію вен нижніх кінцівок, склеротерапію. І такі процедури вже знайшли відгук у людей, які потерпають від цих недуг. Найголовніша ж перевага сучасних інтервенційних методів – ощадне інвазивне втручання та малотравматичність, що є особливою перевагою для пацієнта, зазначив Богдан Маслій.

Лариса ЛУКАЩУК,

Микола ВАСИЛЕЧКО (фото)