Володимир Богайчук: «У головних пріоритетах – надання якісної медичної послуги сільським мешканцям»

Розвиток сільської медицини відбувається завдяки ініціативі Президента України Петра Порошенка. Зокрема, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України й Міністерство охорони здоров’я України працюють над створенням ефективних спроможних мереж сучасних закладів первинної медико-санітарної допомоги у сільській місцевості. Так уже цього року в регіонах України планують розпочати будівництво 800 сучасних лікарських амбулаторій. Активно підтримує державницькі ініціативи й наша область. Якісне надання медичних послуг і доступність їх для сільських мешканців – пріоритет у роботі управління охорони здоров’я облдержадміністрації. Одним з важливих завдань нині є відновлення та будівництво максимально ефективних амбулаторій, які оперативно надаватимуть медичну допомогу та рятуватимуть людські життя.

В краї сплановано оптимальну мережу закладів охорони здоров’я, які забезпечать медичне обслуговування у сільській місцевості з урахуванням кількості мешканців, рівня розвитку інфраструктури, доступності надання медичної допомоги, а також потенційних адміністративних центрів спроможних територіальних громад. До цієї спроможної мережі ввійшли 17 районних центрів первинної допомоги, 178 амбулаторій загальної практики-сімейної медицини. На часі найголовніше завдання – вдихнути життя в спроможну мережу первинної ланки. Як відбуватиметься цей процес у нашому краї, з’ясовували в начальника управління охорони здоров’я Тернопільської ОДА Володимира Богайчука.

– Володимире Григоровичу, як відомо, майже всі регіони України вже завершили погодження спроможних мереж у МОЗ України? А Тернопілля?

– Ще з торішнього листопада разом з представниками кожного району, об’єднаних територіальних громад обговорювали та відпрацьовували схему спроможних мереж первинної ланки на території Тернопільщини. Враховували всі найважливіші чинники, необхідні для ефективного надання медичної допомоги мешканцям – розташування амбулаторій та пунктів здоров’я, необхідність будівництва нових закладів, залежно від кількості мешканців, особливості різних територій та транспортного сполучення, щільність проживання й природний приріст населення тощо. На створення спроможних мереж первинної ланки в області виділили 170 мільйонів гривень і маємо ефективно розподілити ці кошти, зваживши на всі чинники. Чи не найголовніший критерій – доцільність витрат, скажімо, вкладати гроші у ремонт старих амбулаторій чи споруджувати нові? До прикладу, якщо є перспектива розвитку села, то поставало питання, чи об’єднати дві амбулаторії та створити одну, але новозбудовану. Тому виходили з цих позицій. Враховували й кадровий чинник, тобто, чи є в цій амбулаторій сімейний лікар, чи доведеться запрошувати фахівця, для якого будуватимемо амбулаторію разом з помешканням з усіма зручностями, адже це має бути амбулаторія із житлом. Тому брали до уваги ці особливості. Створюючи спроможну мережу, яка в перспективі має ефективно працювати, планували наповнити чи доповнити вже існуючий заклад необхідною апаратурою. Якщо вибір 50 на 50, тобто реконструкція старого чи будівництво нового закладу, то віддаємо перевагу будівництву, така наша тактика. Попередньо оприлюднили та представили всі ці плани в територіальних громадах, районних адміністраціях, на зустрічах з головними лікарями центру первинної меддопомоги, «сімейниками». Обговорили цей план у деталях. У нашому краї створена рада реформ і під час її засідання кожен район презентував свою мережу та доводив необхідність того чи іншого об’єкта. Не насаджували позиції управління чи адміністрації, тому фахівці самі вирішували, а ми створили максимальні можливості попрацювати всім районам.

Кожен район презентував свою мережу і відстоював своє рішення, так само ми відстоювали своє бачення в МОЗ та Мінрегіонбуді.

– Як вирішуватимете ситуацію з кадрового забезпечення і чи буде затребуваний фельдшер, коли розпочнуться, так би мовити, нові правила гри?

– Тернопільщина – одна з небагатьох областей, де на «первинці» існує доволі високий рівень укомплектування кадрами (73%), одначе й надалі заохочуємо молодих спеціалістів до роботи в сільській місцевості. Торік налагодили співпрацю з Тернопільським медичним університетом і нині, коли маємо вільне працевлаштування, заохочуємо молодих спеціалістів до роботи в сільській місцевості привабливими умовами – помешканням з усіма зручностями та іншим. Цього року, коли розпочнемо новий проект, гадаю, кількість бажаючих працювати сімейними лікарями значно зросте. До того ж торік на 100 відсотків забезпечили сімейних лікарів комп’ютерами, які придбали за кошти громад, місцевих бюджетів, з інших надходжень. Обласна рада виділила 500 тисяч гривень на створення електронного реєстру пацієнтів області, нині плануємо виділити кошти із субвенції, що надійде на створення спроможних мереж для проведення широкосмугового Інтернету до кожного населеного пункту, де функціонує заклад сімейної медицини. Третина з них уже має такий зв’язок. Потрібно створити можливість оперативної передачі інформації з найвіддаленішого пункту здоров’я в амбулаторію сімейного лікаря. Щодо того, чи потрібно зберегти фельдшера на первинній ланці сільської медицини, вважаю, що кожен сімейний лікар має вирішувати це питання самостійно. Доки не підписані декларації між лікарем та пацієнтами, не маємо об’єктивної картини того, наскільки буде необхідність фельдшера в цьому процесі.

– Які проблеми можуть постати під час втілення цього проекту?

– Найгострішою проблемою вважаю питання доїзду до амбулаторій на відстані семи кілометрів, адже всі знають, які в Україні дороги та яке транспортне сполучення. Нині лікарі не зобов’язані обслуговувати виклики хворих удома, але вони мають виїздити на прийом у пункти здоров’я. Також нині розглядається варіант, за якого лікар даватиме пацієнтові кошти на транспортні витрати. Якщо нині витрати на роботу ФАПу становлять майже 1 мільйон гривень на рік, то, на мою думку, лікар може оплатити пацієнтам проїзд до амбулаторії з тих коштів, які він отримає від НСЗУ. Можливий інший варіант, коли хворих довозитимуть до амбулаторій окремим транспортом, який винайматиметься знову ж таки за ті кошти, які надійдуть на амбулаторію «за пацієнтом».

– Які ризики варто прорахувати щодо питання організаційних моментів у формуванні спроможної мережі надавачів первинної медичної допомоги?

– Нині чомусь усі вважають, що за новими правилами гри лікар не зможе бути самостійним. Це не так – він не залежатиме від жодного керівника, начальника управління охорони здоров’я, голови об’єднаної громади, лише від пацієнта та НСЗУ. Також усі чомусь переконані, що керувати амбулаторією й надалі буде об’єднана громада, насправді ж це робитиме НСЗУ. Тому варто зупинитися на деяких організаційних аспектах. Наприклад, вартість медичної послуги обраховуватиме єдина компанія НСЗУ, яка існуватиме в Києві. Така модель прийнятна для невеликих країн з кількістю населення у 2-4 мільйони осіб, але важко передбачити, як вона працюватиме в багатомільйонній Україні. Хоча теоретично цей варіант можливий, бо сучасні Інтернет-ресурси та технології дають великі можливості, але у практичній площині можуть виникнути непередбачені проблеми.

Ще одне питання, яке наразі не зовсім враховано, – контроль за якістю медичних послуг. Поки що невідомо, хто виконуватиме цю функцію. На мою думку, потрібно створити окрему структуру, яка б контролювала якість надання медичної допомоги на первинній ланці. Нині обласне управління охорони здоров’я разом з головними спеціалістами стежить за дотриманням протоколів, виконанням наказів, якістю роботи фахівців, розслідує проблемні випадки. За нових умов роботи хтось має нас замінити та виконувати ці функції на рівні регіонів. Не можна віддавати таку важливу ділянку роботи об’єднаним територіальним громадам. У Польщі розвинене лікарське самоврядування – ізба лікарська взяла на себе згадані функції та є суворішим контролером, ніж правоохоронні органи. Не менш важливо продумати, як у цей процес має вписатися ст. 49 Конституції України, яка гарантує всім громадянам безкоштовну медичну допомогу. Вочевидь її потрібно змінити, бо вона суперечить новим правилам відшкодування оплати медичних послуг через НСЗУ. І керуючись Основним Законом, пацієнт має повне право вимагати безкоштовного надання таких послуг.

Лариса ЛУКАЩУК

Поділитися...
Share on Facebook
Facebook
Share on Google+
Google+
Tweet about this on Twitter
Twitter
Share on LinkedIn
Linkedin