Бачити щасливі очі дітей

У Тернопільському державному медичному університеті імені І. Горбачевського кілька років поспіль втілюють проект «Миколай про тебе не забуде». Щороку наші студенти організовують збір коштів на кожному курсі й відвідують дітей з малозабезпечених, багатодітних родин, тих, які опинилися у складних життєвих обставинах, та дітей-інвалідів.

Майбутні медики відвідали 13 сімей, в яких 32 дітям подарували свято. Спершу вони зателефонували в кожну родину та розпитали, про що мріють і чого потребують діти. Відповідно наші помічники Миколая мали чіткий план щодо того, які мрії малечі вони можуть втілити.

«Цього разу вперше залучили до цієї акції іноземних студентів. Спільними зусиллями ми збирали гроші, купували подарунки та розносили їх у кожну родину. Ще під час з’ясування побажань дітей, розуміли, що в наших підопічних дуже особливі долі, але їхня віра в казку й диво стимулювала нас. Хлопчик-сирота зі слуховим імплантом отримав омріяного робота. Його бабуся плакала від радості, а за придбані батарейки для слухового апарата не могла надякуватися нам», – поділився враженнями Олександр Сагайдак.

Інша учасниця акції Юлія Гранчук розповіла, що тієї хвилини, коли хтось з батьків чи дітей відчиняв двері й бачив студентську команду з подарунками, то у всіх на очах з’являлися сльози. Скажімо, мама хлопчика, який з п’яти років має ДЦП, дивувалася тому, скільки подарунків принесли наші студенти. Вона дякувала за свято й за великий запас підгузків. На думку дівчини, найпрекрасніший момент у житті кожного – це бачити щасливі очі дітей.

«Дуже приємно було спостерігати ту радість, з якою маленька дівчинка бігала по хаті й викрикувала: «Мамо, це ж така лялька, про яку я мріяла! Подивися!», – згадала Яна Тригуб. Тим часом Анастасія Пак додала, що всі студенти щасливі, що брали участь у цій акції, адже заради таких хвилин варто докладати зусилля.

Це свято було б неможливе без команди наших доброчинників, до якої увійшли представники різних курсів. Від першого курсу відповідальними за акцію були Віта Пилипів, Вікторія Проців, Юлія Марків, які зібрали 1480 гривень. Другокурсникам Христині Сурман, Оксані Панич, Тетяні Білтик вдалося зібрати 1300 гривень. Третій курс завдяки Юлії Гранчук та Михайлові Леськіву поповнив благодійну касу на 3070 гривень. Волонтери п’ятого курсу Катерина Бігуняк, Наталія Роговська, Дарія Кормільська, Анастасія Пак, Віта Косовська та Уляна Сатурська зібрали 4496 гривень. Шостий курс медичного факультету та четвертий курс НТН своїм представникам Ма-р’яні Позунь, Яні Тригуб, Олександру Сагайдаку передали 3334 гривень.

Щодо іноземних студентів, то чимало зусиль доклали члени єгипетської асоціації Абдельгаввад Ахмед Салем, Собхи Мохамед, Квенави Абдельрахман, Мостафа Гведа, намібійської асоціації – Йоганна Похамба, Тамба Грейс, Вероніка Ненсі Наташа Насіма. Чимало позитивних вражень отримали студентки з Польщі Анна Янінка та з Індії Пріянка Прія. Своє бажання ще раз взяти участь в акції висловили індійські студенти Рангані Ашутош, Муньянь Друвін, Хірпара Дігант, Маві Пушпендер, а також студентка з Німеччини Нур Ріфат. Дружною командою долучилася нігерійська асоціація студентів на чолі з президентом Даніелем Аганреном та віце-президентом Вініфредом Онворді.

«Стіл ледь вміщав подарунки, які придбані для дітей. Тут було все: скейт, ляльки «Барбі», пупси, пазли, книги, зошити, пластилін, машинки, конструктор «Лего», роботи, гольфи, теплі светри, сорочки, тапочки, підгузки, порошок, засоби для миття дитячого посуду, розмальовки, олівці, фломастери, м’які іграшки, дитячий посуд, блютузна колонка, настільні ігри, цукерки та фрукти. На залишок коштів (1304 гривні) запланували купити солодкі подарунки для дітей з «Дому милосердя», що в Чорткові. Відвідуючи ці сім’ї, мабуть, кожен з нас задумався, як нам пощастило, що маємо батьків, що маємо чудові умови побуту та є здоровими. Такі акції спонукають більше задумуватися та цінувати те, що маємо. Хочу висловити подяку кожному, хто зробив свій внесок у втілення цієї шляхетної справи. Сподіваюся, що вам це добро повернеться сторицею!», – побажала лідер волонтерського руху в ТДМУ Мар’яна Позунь.

Звичайно, подарунками неможливо замінити сиротам батьків, дітям з інвалідністю – здоров’я, але таким заходом точно можна подарувати радість! Навіть батьки були вкрай розчулені цим виявом уваги.

Усі, мабуть, пам’ятають історію маленького тернополянина, в якого згоріла квартира та загинув під час пожежі батько. Наші студенти побували в нього. Хлопчик нещодавно повернувся з реабілітаційного центру і був неймовірно радий візиту наших благодійників. Також багато емоцій були пов’язані з іншим хлопчиком, який є інвалідом зі слуху та живе лише з бабусею. В багатодітній родині, де однорічну дівчинку готують до операції на серці, вдалося також створити свято. Можна називати ще багато історій цих дітей, але всі вони вартують того, щоб у них було повноцінне дитинство, щоб їхні очі світилися радістю.

Прес-служба ТДМУ