Атовці розповіли про бойові будні та медицину на фронті

З нагоди Дня захисника України й 75-річчя створення УПА на кафедрі фізіології з основами біоетики та біобезпеки ТДМУ відбулася зустріч з учасниками АТО – Василем Гуликом та Ігорем Тарнавським. Як зазначив завідувач кафедри, професор Степан Вадзюк, це спілкування є важливим для того, щоб ми пам’ятали про сучасні події в нашій країні. Він додав, що нам потрібно усвідомлювати те, кому завдячуємо нині миром і спокоєм в Україні.

Василь Гулик розповів майбутнім медикам, що він перебував на фронті 2014-2015 року, коли тривали потужні бойові дії. За його словами, українська армія на той час не була забезпечена технікою, необхідним одягом і взуттям, тому це був один з найважчих періодів у сучасній російсько-українській війні. У становленні військової міці велику роль зіграли волонтери, які стали опорою солдат і надійним тилом. Щодо медичного забезпечення, то всі бійці проходили навчання з надання першої допомоги та самодопомоги. Кожен був забезпечений особистою аптечкою, вмів використовувати підручні засоби для надання першої допомоги.

(Зліва направо): Степан ВАДЗЮК – професор ТДМУ, Василь ГУЛИК та Ігор ТАРНАВСЬКИЙ – атовці

«23 грудня наша група йшла у розвідку. Під час цього завдання ми підірвалися на «розтяжці». Кожен з нас умів надати допомогу пораненим, завдяки чому всі, хто отримав травми, залишилися живими. Також надавали допомогу і під час поранень, отриманих внаслідок артилерійських обстрілів. Щоб не хворіти взимку, часто пили чай з калиною. Цей народний засіб отримували з дому або від волонтерів. До речі, перетерта з цукром калина досі є актуальною для потреб військових холодної пори. Щоб не хворіти на грип, також використовували імбир і лимон», – додав гість.

Ігор Тарнавський зазначив, що медиків на передовій у час його служби не вистачало. «Перші лікарі, які опинилися в той час у зоні АТО, взагалі не знали, що таке бойові дії, як і ми не знали, що таке війна. Ми поступово вчилися воювати, а лікарі вчилися рятувати життя в екстремальних умовах. Нині фронт забезпечений усім необхідним, у тому числі медиками. Від себе хочу сказати, що важливо вчити солдат надавати собі допомогу й допомогу своїм побратимам на полі бою. Це може врятувати життя багатьом військовим. Ворог не очікував, що Україна, в якій була розвалена армія, зможе дати відсіч і захистити себе, але ми вистояли», – поділився своїми спогадами Ігор Тарнавський.

Присутні мали можливість переглянути світлини та відео з передової, щоденного життя бійців і бойових дій.

Гості наголосили на тому, що головне на війні рятувати особовий склад. «Поранений солдат – це солдат, який може стати в стрій, коли одужає. Щоб його винести з поля бою, потрібно докласти багато зусиль, тому медиків чи тих, хто надає допомогу, завжди повинні «прикривати» інші солдати, адже вони є легкою мішенню для ворога. Хочу сказати, що тутешні мешканці здебільшого підтримували нас. Коли ми мали надлишки продуктів, то підходили до місцевих і просили їх прийти на певну годину, щоб вони собі забрали ці продукти. Після того, як люди розбирали, що кому треба, нам казали: «Хлопці, тільки не йдіть звідси. Ми обов’язково переможемо». Звичайно, що від місцевих жителів ми також отримували допомогу. Було по-різному, але завжди потрібно любити свою Батьківщину та вміти її захистити. Бажаємо вам стати висококваліфікованими лікарями та рятувати життя людей», – підсумував пан Василь.

Яніна ЧАЙКІВСЬКА,

Микола ВАСИЛЕЧКО (фото)

Поділитись:Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterShare on LinkedInEmail this to someonePrint this page