Атеросклероз: підступний та небезпечний

Поширення атеросклерозу порівнюють з епідемією, що охопила цивілізовані країни. Для порівняння: 1900 року від атеросклерозу помер один відсоток від кількості населення, а вже у 60-70-х роках – 40-50%. До 2020 року смертність може сягнути 60%. Це у світі. Адже відомо, що прояви цього захворювання можуть бути навіть у дитячому віці. Про які симптоми атеросклерозу потрібно знати кожному та про основні правила харчування для запобігання цієї недуги, розпитували у доцента кафедри хірургії №1 з урологією та малоінвазивною хірургією ім. Л. Я. Ковальчука Олени Якимчук.

– Пані Олено, що таке атеросклероз і що його провокує?

– Атеросклероз – ураження артерій, що супроводжується відкладеннями продуктів ліпідного обміну у внутрішній оболонці судин, призводить до звуження їх просвіту та порушенням кровопостачання певного органу.

Основними факторами ризику розвитку атеросклерозу є:

– порушення ліпідного обміну (дисліпопротеїнемія);

– артеріальна гіпертензія (підвищення артеріального тиску понад 140/90 мм рт.ст.);

– куріння;

– порушення вуглеводного обміну (наприклад, цукровий діабет);

– гормональні дисфункції;

– надлишкова маса тіла, або ожиріння;

– гіподинамія;

– неправильне харчування;

– спадковість (наявність атеросклерозу у найближчих родичів);

– вік (після 45 років у чоловіків і після 55 років у жінок);

– стреси;

– інфекції;

– підвищення в’язкості і згортання крові.

– Які бувають види атеросклерозу й чим вони особливі?

– Залежно від локалізації атеросклерозу в тому чи іншому судинному басейні виділяють:

1) атеросклероз аорти,

2) атеросклероз коронарних артерій серця, як наслідок – ішемічна хвороба серця,

3) атеросклероз артерій головного мозку, як наслідок – ішемічні інсульти,

4) атеросклероз артерій нирок, як наслідок – розвиток ниркової недостатності,

5) атеросклероз артерій кишківника, як наслідок – мезентеріальні тромбози,

6) атеросклероз артерій нижніх кінцівок.

Атеросклероз аорти – найчастіша форма, що ускладнюється тромбозом, емболією з розвитком інфарктів нирок і ґанґреною кишківника, нижніх кінцівок, розшаровуючою аневризмою аорти. Тривало існуюча аневризма призводить до атрофії прилягаючих тканин (груднини, тіл хребців). Атеросклероз коронарних артерій лежить в основі розвитку ішемічної хвороби серця та інфаркту міокарда. Атеросклероз артерій головного мозку є основою цереброваскулярного захворювання, що може призводити до ішемічних інсультів. Тривала ішемія головного мозку внаслідок стенозуючого атеросклерозу призводить до атеросклеротичного недоумства. При атеросклерозі ниркових артерій виникають клинободібні ділянки атрофії паренхіми з колапсом строми або інфаркти з подальшою їх організацією і формуванням втягнутих рубців (первинно зморщена нирка). Атеросклероз артерій кишківника, ускладнений тромбозом, здебільшого закінчується їх ґанґреною. При атеросклерозі артерій нижніх кінцівок частіше уражаються артерії стегна розвивається атрофія м’язів, поява характерного болю під час ходи (переміжна кульгавість). Ускладнюється ґанґреною нижньої кінцівки.

– Як діагностувати атеросклероз?

– Почасти низка характерних скарг, з якими пацієнт звертається до лікаря. Ймовірні симптоми атеросклерозу: головний біль, запаморочення, шум у вухах, зниження пам’яті, біль у серці, біль за грудиною, задишка, підвищена стомлюваність, біль у ногах при ходьбі, іноді можливий біль у спині або біль у попереку та інше. Варто провести дослідження біохімічного складу крові, що включає ліпідний спектр (холестерин, ліпопротеїдів низької щільності, тригліцеридів) і при виявленні вищеописаних скарг, проконсультуватися в кардіолога, невропатолога та судинного хірурга. Для діагностики атеросклерозу також застосовують інструментальні методи: аортографію, ангіографію, коронарографію, УЗДГ судин нирок і кінцівок, реовазографію нижніх кінцівок та інші.

– Розкажіть про профілактику атеросклерозу. Як потрібно змінити своє меню і чи харчування має великий вплив на виникнення недуги?

– Передусім треба відмовитися від куріння, регулювати вагу, дотримуватися певних обмежень в їжі, підвищувати фізичну активність.

Для підтримки організму та профілактики атеросклерозу слід споживати продукти зі зниженим вмістом солі та холестерину. Вживати в їжу злаки, овочі, будь-які ягоди та фрукти. У великій кількості їжте рослини червоно-рудих кольорів – наприклад, глід, горобину, суницю, калину, пижмо і т.д.

Регулювання маси тіла при атеросклерозі є необхідним заходом, адже ожиріння викликає судинні ускладнення та характеризується порушенням ліпідного обміну. Для зниження ваги рекомендують низькокалорійні дієти з оптимальним вмістом жиру й фізичну активність.

Фізичну активність слід підвищувати з урахуванням загального стану здоров’я та віку. Почати її можна з найбільш безпечного та доступного – ходьби. Заняття повинні бути не менше трьох-чотирьох разів на тиждень по 35-40 хвилин.

Знизити енергетичну цінність раціону за рахунок обмеження вуглеводів, особливо тих, що легко засвоюються (цукор, передусім рафінований, солодощі, здоба і т.п.) і жирів. Зниження в раціоні кількості жирів, особливо тваринного походження, достатнім буде вживання нежирних сортів м’яса, обмеження вживання смажених страв (насамперед приготовлених на тваринних жирах), а також проведення такої простої процедури, як зняття після охолодження з перших страв, приготовлених на м’ясі, рибі, птиці, застиглого жиру.

Обов’язково збільшити вміст білка в раціоні, вживаючи не менше 150-200 г нежирного м’яса, 150 г риби або 150 г сиру на добу. Це запобіжить розвиткові негативного азотистого балансу, підвищить загальні енерговитрати на засвоєння їжі, забезпечить більш тривале відчуття ситості.

Обмежити вживання солі до 5-7 м на добу. Для цього досолюють готові або майже готові страви та різко обмежують вживання продуктів, які містять значну кількість іонів натрію (соління, копченості, консервовані продукти, чорний хліб і хлібобулочні вироби, приготовлені із застосуванням розпушувачів).

Дієта має бути повноцінною, тобто містити в достатній кількості всі вітаміни, мікроелементи, незамінні амінокислоти та баластні речовини. З цією метою рекомендують якнайширше вводити до раціону різні овочі та фрукти в свіжому та запеченому вигляді, регулярно вживати комплексні полівітамінні препарати.

Мар’яна СУСІДКО