Абрикоси та персики – плоди сонця й здоров’я

Хоч ціни на абрикоси цьогоріч кусаються, різноманіття сортів, навпаки, дивує та тішить. Світло-лимонні, яскраво-жовті, червонобокі помаранчеві плоди так і просять: спробуй, не пошкодуєш. Господині ж зможуть приготувати з них смаколики на зиму.

Абрикоси містять цукри (10,5%), інулін, лимонну, винну й яблучну кислоти, дубильні речовини, крохмаль, вітаміни групи В, С, Н, Е, Р, провітамін А, залізо, срібло, фосфор, йод тощо. Крім того, в абрикосах є пектин, здатний виводити з організму токсичні продукти обміну й холестерин. Споживання в їжу абрикосів і продуктів їх переробки сприяє подовженню життя, так твердять індійські та пакистанські дослідники. Спостереження за харчуванням мешканців індійської долини Хунза в Гімалаях, де середня тривалість життя становить 85-90 років, показало, що в них серед харчових продуктів головне місце займають абрикоси.

Плоди абрикоса сприятливо впливають на процес кровотворення, що особливо важливо для тих, хто страждає від анемії. Завдяки великому вмісту магнію, швидко й надовго усувають підвищений артеріальний тиск. Тому в разі гіпертонії в сезон дозрівання абрикосів рекомендують їсти їх якомога більше. Крім того, споживання абрикосів поліпшує пам’ять, підвищує працездатність мозку, розширює церебральні судини. Кількість калію в цих плодах значно більша, ніж в інших фруктах та овочах. Оскільки ж калій є регулятором роботи серцевого м’яза, то абрикоси в будь-якому вигляді дуже корисні для тих, хто має проблеми із серцем. Особливо помітно позитивну дію кураги, урюку та свіжих абрикосів на хворих з хронічною серцевою недостатністю.

До того ж абрикоси мають сечогінні властивості, тому їх застосовують у разі захворювань нирок. Вагітним за токсикозу, набряків і гіпертонії їх рекомендовано насамперед.

Треба зазначити, що найбільш корисні свіжі та сушені абрикоси, бо в процесі термічної обробки частина вітамінів руйнується.

Усього 100 г м’якоті абрикосів на день здатні позбавити від хронічних закрепів і налагодити регулярні випорожнення.

Свіжа м’якоть плодів – чудовий засіб у разі сонячних опіків і дерматитів. Абрикоси очистити від шкірки, перетерти через ситечко чи натерти на пластмасовій тертці. Цю кашку нанести на уражені місця на 20-30 хв. (можна попередньо викласти її на марлю).

Сік, який ставить на ноги

Абрикосовий сік засвоює організм легше, ніж плоди. Тому рекомендацій щодо його вживання значно більше. Залежно від наявності захворювань і проблем організму, абрикосового соку можна випивати від 100 мл до 1 л на день. Загалом 0,75 склянки такого соку достатньо для задоволення добової потреби людини у вітамінах.

Для приготування абрикосового соку треба взяти абсолютно стиглі плоди, в яких кісточка легко відділяється від м’якоті. Після миття й обсушування їх слід звільнити від кісточки, помістити в сокоробку й вичавити сік. Можна також просто розім’яти виделкою або товкачем і відтиснути сік через марлю. Не варто намагатися якомога старанніше переціджувати: сік більше корисний з м’якоттю. До того ж пити його слід відразу після приготування, адже він швидко втрачає свої цілющі властивості, навіть за перебування в холодильнику.

150 мл абрикосового соку на день задовольняють добову потребу людини в каротині. Для ліпшого засвоєння вітаміну А слід додати 1 ч. л. олії без запаху.

У разі гіпертонії дуже корисно випивати по півсклянки абрикосового соку тричі на день перед їдою.

Виснаженим хворобою людям рекомендують приймати по 1-3 склянки абрикосового соку на день, залежно від реакції кишківника. Цей спосіб застосовували ще лікарі Стародавнього Китаю, піднімаючи на ноги дуже важких хворих після виснажливих хвороб.

Вагітним і маленьким дітям абрикосовий сік корисний як «будівельник» клітин, жирової тканини, кісток і зубів: приймати по 150 мл соку на добу.

У разі коліту, метеоризму й дисбактеріозу абрикосовий сік допоможе нормалізувати кислотність шлунка й налагодити регулярні випорожнення. Норма прийому залежить від маси тіла людини, зазвичай достатньо вранці й увечері випивати по 100 мл соку абрикосів.

За проблем у сечостатевій сфері сік абрикосів може допомогти як чудовий сечогінний засіб. Варто лише в проміжках між прийомами їжі випивати по 100 мл соку, доводячи кількість прийомів до 6-8 на добу.

Абрикоси дуже корисні за серцево-судинних захворювань, що супроводжуються набряками. Раз на тиждень рекомендують проводити розвантажувальний день: 300 г намочених сухих плодів (кураги) з’їдати за чотири прийоми протягом дня, а також випивати по 0,5 л абрикосового соку з м’якоттю.

Зовнішньо сік можна застосовувати для загоєння ран, від прищів і вугрів.

Урюк – сухофрукт довгожителів

Існує три види сушених абрикосів – курага, кайса й урюк. Курага – це висушені половинки абрикосів без кісточок. Кайса – нерозрізаний абрикос, у якого кісточка видалена через отвір у місці прикріплення плодоніжки. Урюк – висушений цільний абрикос з кісточкою. Основна їхня цінність у тому, що під час сушіння вони зберігають більшість вітамінів і мікроелементів. Проте таджики й узбеки впевнені, що лише урюк володіє потрібними цілющими властивостями, а курагу та кайсу вважають звичайними солодощами. І в цьому є сенс, адже технологія сушіння урюку набагато екологічніша, ніж в інших сушених абрикосів. Справа в тому, що він сушиться без втручання в цей процес людини: стиглі плоди залишають на дереві дозрівати до повного зневоднення.

Урюк дуже багатий на вітаміни й мінеральні речовини. За вмістом калію він узагалі є рекордсменом серед інших сухофруктів. Жителі Середньої Азії ставляться до цього плоду як до Божого дару, оспівують його цілющі властивості у віршах і казках. Таджики, наприклад, вважають: якщо щоранку випивати настій дикого урюку, що виріс у гірському районі, то можна прожити без хвороб років до 100-120. Більше того, цей сухофрукт вважають «плодом краси»: він омолоджує шкіру й зміцнює волосся. Медики теж відзначають цілющі його властивості. Він усуває закупорки судин. Його солодкі сорти добре допомагають у лікуванні нервових розладів, а кислі – здатні допомогти за хронічної мігрені та застудних захворювань.

Як заготувати цей цілющий плід на зиму

Проте якщо є така можливість, то можна заготовити курагу й самостійно, в домашніх умовах. Існує давній «дідівський» спосіб сушіння абрикосів на сонці. Для цього слід відібрати лише стиглі фрукти. Перед сушінням їх потрібно помити, розрізати навпіл і видалити кісточки. Потім на 10-12 хв. занурити у водний розчин лимонної кислоти (2 ч. л. на 1 склянку води) – це запобіжить потемнінню плодів. Опісля розкласти на решеті розрізом донизу в один шар. Сушіння на сонці триває 3-4 дні. Далі плоди потрібно укласти в кілька шарів в одному з решіт і досушити в тіні. Із чотирьох кілограм свіжих плодів можна отримати майже один кілограм кураги, яка може тривало зберігатися.

Якщо немає можливості сушити абрикоси на сонці, можна скористатися й духовкою. Для цього слід відібрати якісні плоди, ретельно їх вимити й видалити кісточки. Відтак абрикоси потрібно тримати 5-10 хв. у друшляку, поливаючи їх киплячою водою. Це робиться для того, щоб зберегти їх природний колір. Потім обсушити на чистій поверхні та поставити в духовку на 8-10 годин за температури близько 65° С. Для того щоб зберегти всі корисні властивості, висушені плоди слід помістити в дерев’яний ящик, який щільно зачинити, на три тижні. Не можна використовувати соснові та ялинові ящики: в них курага набуде неприємного запаху.

Можна абрикоси заморожувати. Варто брати твердіші, злегка недозрілі. Так вони не помнуться й не втратять своєї форми. Перед заморожуванням плоди миють, розкладають на бавовняної серветці, аби обсохли. Потім їх слід розкласти на лотку в один шар і заморозити, витримавши в морозильній камері до повного заморожування. Після цього тверді заморожені плоди вкласти в підходящу тару й добре закрити. При цьому варто залишати якомога менше повітря всередині упаковки. Такі абрикоси добре годяться для приготування компотів. Розморожувати їх не потрібно, а відразу кидати в окріп.

Другий спосіб заморожування – в цукровому сиропі. Абрикоси миють, тоді виймають кісточки, дають стекти зайвій воді й, уклавши в глибокий посуд, шар за шаром пересипають цукром. Щойно цукор стане сиропом, абрикоси укладають у підготовлену тару. Заморожені таким чином абрикоси добре зберігають свою форму й ідеально підходять для начинки для пирогів тощо.

Персики зміцнять судини

Користь персиків прихована в його багатому складі. Цей смачний плід містить численні органічні кислоти (винну, лимонну, яблучну), мінеральні солі (залізо, калій, фосфор, мідь, цинк, інші) та вітаміни. Вітаміни в персиках представлені таким комплексом: вітамін С, група В, а так само вітаміни Е, РР, К і каротин. Крім усього цього багатства, персики, користь яких високо цінують, містять пектини та ефірні олії.

Кісточка цього корисного фрукта містить гірку мигдальну олію та вітамін В17. Персик, калорійність якого становить 40 ккал на 100 грамів, застосовують у численних дієтах та косметології. Дієтологи стверджують, що досить вживати кілька персиків (3-4) щодня й вага впевнено піде донизу. До того ж увесь організм насититься корисними речовинами й вітамінами. Незважаючи на всю привабливість, персики мають деякі обмеження щодо вживання. Персик протипоказаний при ожирінні та цукровому діабеті. Оксамитова шкірка може викликати алергічні реакції – вся справа в пилку, якій досить багато на шкірці плоду. Слід знати, що персик – це продукт, що швидко псується. Тому необхідно з відповідальністю підходити до вибору плодів для столу. В персиках міститься також висока концентрація окиснювальних речовин, які запобігають хронічним хворобам, захищають від стресу та зміцнюють імунітет. З’їдаючи лише кілька персиків на день, ви забезпечуєте загальнозміцнювальний, протизапальний, протимікробний, протипухлинний та радіозахисний вплив на організм. Крім того, поліпшується мікроциркуляція (кровоплин у дрібних судинах) крові, а це забезпечує постачання кисню до кожної клітини та запобігає тромбоутворенню. Персики рекомендують вводити до дієти для схуднення, адже вони містять багато води (86%) та мало калорій. Сік і нектар з персиків має сечогінну дію й сприяє поліпшенню роботи нирок. Вживання персиків до їди справляє тонізувальну та кровоочисну дію на організм.

Лілія ЛУКАШ